Коли в Україні зникнуть маршрутки?

Українські урядовці і місцеві керівники дедалі частіше заявляють про намір відмовитися від маршрутних таксі й замінити їх комунальним транспортом.

Комерційні “маршрутки” заполонили великі й малі міста ще у 90-х, витіснивши інші види громадського транспорту. Чи реальні плани уряду, коли зникне остання маршрутка та що буде потім – досліджувала ВВС Україна.

“Велика собача будка”

Про неї складають анекдоти та співають пісні. Лідер гурту “Скрябін” Кузьма якось написав:

“Їде маршрутка, як велика собача будка...”

Читайте: У Франківську водій маршрутки не пропустив “швидку” – патрульні зняли автобус з рейсу

Українці дедалі частіше скаржаться на неналежну якість обслуговування з боку маршрутних таксі. Дедалі більше повідомлень в інтернеті та соцмережах з приводу порушення ПДД, нелегальних перевезень, грубої поведінки, а також відмови везти пільговиків.

“Дуже часто я чую негативну реакцію водіїв, коли кажу, що я пільговик”, – розповідає ВВС Україна молодший лейтенант прикордонної служби, учасник АТО Юрій Заноз. – Нещодавно в Києві один з водіїв почав кричати: “Я тебе туди (в АТО. – Ред.) не посилав, чого я тебе маю перевозити?”.

До теми: У Франківську атовці змусили хамовитого водія маршрутки вибачитися перед матір’ю загиблого бійця (ВІДЕО)

Великого розголосу у Львові набуло рішення перевізників запровадити у січні платний проїзд для пенсіонерів на всіх маршрутках.

Через такі дії приватних перевізників почали з’являтись петиції з вимогою взагалі прибрати маршрутки з доріг – зокрема в Києві, Львові та Дніпрі. Вони набирають досить велику кількість голосів, тому місцева влада змушена їх розглядати. До того ж, курс на витіснення маршруток з українських доріг взяло й міністерство транспорту.

Чи буде як в ЄС?

У лютому уряд ухвалив постанову про лібералізацію ринку автобусних перевезень в Україні. Цей документ, на думку міністра транспорту Володимира Омеляна, приведе до того, що таке явище, як “маршрутка”, відійде в минуле.

“Ми зараз бачимо ці маршрутки, які абсолютно не відповідають жодним вимогам комфорту, безпеки, зручності та сервісу на українських автошляхах”, – розповів пан Омелян.

До теми: Маршрутки чекають весни. Про що франківська мерія домовилась з перевізниками

За його словами, цей ринок штучно зарегульований та розподілений в результаті “кулуарних домовленостей” між владою та перевізниками. За новими правилами, на маршрути мають виходити ті перевізники, які запропонують кращий, більш комфортний, безпечний та екологічний транспорт. У свою чергу, автомобільні перевізники кажуть, що плани влади не так просто втілити.

“Я вважаю, що маршруток в Україні немає. Оскільки, на мою думку, автобуси типу “Богдан” та “Еталон” – це автобуси малого класу”, – говорить член Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників Іван Велійко.

За його словами, покращити графік руху транспорту – це хороша ідея. Але без підготовки інфраструктури міст це зробити складно.

“В наших містах, наприклад, у місті Львові, забезпечити нормальний графік руху неможливо, тому що є затори, перекриття вулиць, ремонти”, – пояснює він і додає, що це не дає можливості автобусам рухатися за графіком.

Тому, на думку пана Велійка, спершу варто подумати про розвиток інфраструктури в містах, де б громадський транспорт рухався по спеціальній смузі.

Як готуються міста?

Місцева влада заявляє про низку проблем на цьому шляху, насамперед – фінансових. Заступник мера Львова з питань житлово-комунального господарства Сергій Бабак каже:

“Звичайно, хочеться, щоб у нас було, як в Європі, щоб ми забули про таке явище, як маршрутки, а були комфортабельні, зручні, сучасні автобуси”.

Але для цього треба замінити в місті близько 500 автобусів, зазначає він.

“Мінімальна ціна одного комфортабельного автобуса – 122 тис євро. От і порахуйте, всього – понад 2 млрд грн”, – каже чиновник.

До теми: У Калуші пенсіонерка судиться з міською радою за безкоштовний проїзду у маршрутках

Мер Дніпра Борис Філатов також каже, що відмовитись одразу від маршруток не вийде, оскільки є економічні реалії.

“Я б із задоволенням всіх розігнав, але є реалії економіки. На жаль, сьогодні ми не можемо вимагати від перевізника, щоб вони купили нові “Мерседеси” з “Євро-5″ та чистими салонами”, – каже він.

За його словами, Дніпро пішло шляхом витіснення маршруток дешевим муніципальним електротранспортом.

“Ми відкриваємо нові маршрути комунального транспорту і оновлюємо тролейбусний парк – за останні 2,5 роки коштом міського бюджету придбали 51 новий тролейбус”, – каже очільник Дніпра.

Хочуть зробити муніципальний транспорт основним і в Одесі.

“Одеса виграла грант від Світового банку. Зараз він дає технічну допомогу і рекомендації, як правильно та оптимально створювати й розвивати маршрутну мережу міста”, – розповів директор транспортного департаменту міськради цього міста Олександр Ілько.

Зараз в місті співвідношення громадського транспорту до приватного – один до трьох. Завдання стоїть змінити ситуацію завдяки електроавтобусам.

“Бо це екологічно чисто, економічно доцільно і зрештою – не потрібна інфраструктура”, – пояснює пан Ілько.

“Життя змусить”

Про повну відмову від маршруток вже сьогодні мова не йде. Та й через рік-два це теж не станеться, кажуть місцеві чиновники.

“Просто скорочення маршруток без достойної альтернативи нічого не дасть хорошого. Жодне місто не в змозі замінити за день чи за рік 500 – 600 маршруток. Це неможливо”, – вважає одеський чиновник Олександр Ілько.

У Львові достатньої кількості голосів набрала петиція про відмову від маршруток протягом двох років. Але ці терміни нереальні, каже влада.

“Маю питання до авторів – скільки це буде коштувати, де взяти гроші, хай приведуть приклад хоч одного міста в світі, де за два роки поміняли повністю транспорту інфраструктуру в місті”, – каже заступник мера Сергій Бабак.

За його словами, звичайно, джерелом купівлі нового сучасного громадського транспорту може бути підняття тарифів на проїзд.

“Але треба враховувати платоспроможність населення. За рік-два це не робиться”, – додає він.

У Києві оптимістично заявляють про п’ять років. А в профільному міністерстві навіть називають трирічний термін. За словами Володимира Омеляна, ринок до цього готовий, хоча проблем не уникнути.

“Здається незвичним, що основні гравці мають відмовитись від корупційних домовленостей з владою, і просто конкурувати між собою”, – прогнозує міністр.

Проте, за його словами, процес вже запущений і шляху назад немає.

“Життя змусить їх це зробити”, – каже міністр Омелян у відповідь на питання про спротив у цьому процесі.

У свою чергу у Всеукраїнській асоціації автомобільних перевізників застерігають, що така лібералізація може призвести до хаосу.

“Ми сьогодні хочемо застосувати модель, яка працює в Європі, в Польщі та інших країнах – тобто вільний ринок. Ми ще не доросли до вільного ринку», – вважає член асоціації Іван Велійко.

Зокрема, за його словами, міжобласні маршрути після запровадження нових правил не матимуть жодних соціальних зобов’язань, а будуть працювати тільки на дохідних і рентабельних маршрутах. До того ж, каже він, не самодостатні поки що і місцеві громади, які мали регулювати питання транспорту, як це відбувається у Польщі.

Що буде після?

У місцевих жителів є острах, що маршрутки ліквідують, а альтернативи їм не буде. У Дніпрі нещодавно навіть сталася паніка після рішення місцевої влади про ліквідацію 33 маршрутів. Дніпряни заявили про готовність до активних дій – від збору підписів і до виходу на мітинги. Місцева влада визнала, що недостатньо пояснила ситуацію населенню, що і викликало паніку.

“Треба було вийти до територіальної громади, провести слухання, пояснити, людям та повідомити, що мова йде не про ліквідацію, а про оптимізацію цих маршрутів”, – визнає мер Борис Філатов.

За його словами, таке рішення пов’язано з необхідністю витіснити нелегальних перевізників, які часто дублювали напрямки руху. У владі пояснюють, що у жодному разі мова не йде про ліквідацію всіх маршруток.

Цей процес буде йти поступово шляхом введення зручного та безпечного громадського транспорту. А ще – значно місткішого, кажуть посадовці. Наприклад, сучасні автобуси та тролейбуси можуть перевозити понад 100 людей, а маршрутка – не більше 30 пасажирів. Проте з купівлею такого транспорту непросто, оскільки для цього потрібні великі кошти. Місцеві бюджети з цим можуть не впоратися і чекають на допомогу кредити від міжнародних банків.