Автор

Reporter

Browsing

Приходить час, коли батьки замислюються, на який вид спорту віддати дитину. Адже, крім занять у школі, хлопцям і дівчатам потрібно кудись дівати енергію. Та й всебічний розвиток – просто необхідний.

Свого часу інженер Богдан Кудлак зробив багато фотографій старих станиславівських кам’яниць, приречених на зніс. Частину з них читачі вже побачили, втім матеріалу вистачило й на продовження. Отже, екскурсія по знищених об’єктах триває.

Власникам наріжних кам’я­ниць можна лише поспівчувати – вони змушені оздоблювати дві фасадні стіни, що пов’язано із додатковими витратами. Хоча згодом видатки з лишком покриваються від оренди, бо є вдвічі більше місця під крамниці, кав’ярні і т. д. У старому Станиславові власники нерухомості це добре розуміли й не шкодували грошей на декор. Тому австрійські кутові кам’яниці й сьогодні є окрасою міста.

Після похорону вона принесла до хати різнобарвного м’яча у вигляді глобуса і стала бавитись. Аби якось заповнити порожнечу, увімкнула музику. Під руки потрапив чоловічок-іграшка. Завела його ключиком – і він помарширував по столу. 50-річна жінка повільно підвелася та знову накрутила забавку.

На початку ХХ століття Станиславів прикрасився кількома фешенебельними житловими кам’яницями. Балкони та інші «випуклі» частини їхніх фасадів підтримували кам’яні атланти (хлопчики) та каріатиди (дівчатка).

Цього разу «Репортер» відзначає Любов Івануху, провідного спеціаліста франківського КП «Муніципальна інспекція з благоустрою». За надзвичайну старанність і вірність службовим обов’язкам.

На носі початок нового навчального року. Зміни в країні, звісно, не могли оминути і школу. Про новації від міністерства, брак підручників і можливу шестиденку – у розмові з начальником управління освіти івано-франківського міськвиконкому Наталією Микулою.

У селі Красноїлля Верховинського району з 1993 року діє стаціонар для постійного проживання людей похилого віку. Місцеві називають просто – будинок для перестарілих. Тут через різні життєві ситуації знайшли притулок понад 20 бабусь і дідусів. Хтось лишився сам і потребує догляду, а когось вижили діти, онуки…

Машина «вмерла». До місця дислокації прикарпатського 5-го батальйону лишилося з 15 км. Довелося викликати хлопців, аби притягнули до себе і наш транспорт, і волонтерів ВПО «Коломия-центр», і фотокореспондента «Репортера». Хоча настрої населення до українських військових позитивні, але ж кордон – якихось 4-5 км. Кожна «подорож» небезпечна. Днями бійці батальйону потрапили в засідку. Техніка пошкоджена. Але більша трагедія, коли гинуть люди…

За допомогою цієї рубрики читачі мають можливість оператив­но отримати відповіді на найпроблемніші для них запитання. Нагадуємо, телефон редакції: 50-46-60.

Понад 2 тисячі примірників щойно надрукованої газети “Робочий клас” міліціонери зняли прямо з конвеєра. Вилучене агітаційне видання містить відкриті заклики до війни і насильницького захоплення влади в Україні.