Питання, скільки коштуватимуть електроенергія, опалення та газ, наскільки просто чи складно буде отримати субсидію, нині цікавить, напевно, всіх. Опалювальний сезон закінчується, а головний біль від платіжок не минає. Саме про тарифи ЖКГ йшлося на конференції «Трансформація’17. Що змінять реформи в житті українців», яка днями відбулась у Києві. Що там почув «Репортер»? Нічого особливо доброго, але розказати є що.
Субсидії заважають економити
Про цьогорічні тарифи, їх ціноутворення і шалені платіжки говорили віце-прем’єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко та експерти з питань енергетики – Андрій Герус, Денис Назаренко і Святослав Павлюк.
Найболючіше для бюджету питання – субсидії. Цьогоріч на них виділили з держбюджету 52 млрд грн (для порівняння – на Міноборони у держбюджеті передбачено 64 млрд грн).
До речі, у департаменті соцполітики Івано-Франківської міськради нам розповіли, що нині субсидії отримують 42 670 сімей (при цьому у місті є приблизно 77 500 сімей). У 2016 році субсидії обійшлися у 321 млн грн, а за два місяці цього року – вже 146,8 млн грн.
За словами віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, головний мінус системи субсидій у тому, що держава платить підприємствам замість споживачів, бо ж ті самі не можуть. І в такому разі ніхто не поспішає економити – адже витрати оплачує держава.
«Там, де є субсидія, люди не зацікавлені у впровадженні енергоефективних заходів, – говорить Зубко. – Ми наполягаємо на тому, щоб монетизувати залишок субсидії для людини, тоді вона зможе ним скористатися – вкласти його в енергоефективність. Так частина тих 50 млрд, які нині направлені на субсидії, може бути повернена в енергоефективність. Така стратегія дасть видимий ефект для кожної української родини. Інакше потім ми просто залишимося без грошей на субсидії».
Так цьогоріч Мінрегіон планує запустити Фонд енергоефективності (ФЕЕ), який відповідатиме за економію. Цього року до фонду надійде з бюджету 400 млн грн, ще 3 млрд (до 100 млн євро) ФЕЕ зможе залучити від міжнародних організацій.
За ці кошти споживачам допоможуть перейти на економне споживання – утеплення будинків, встановлення вузлів обліку води та тепла, радіаторів опалення з терморегулятором, заміну вікон на енергоефективні, модернізацію освітлення, облаштування ІТП.
Зокрема у фонді пропонують кілька пакетів послуг. І, наприклад, на мінімальному пакеті «Легкий» можна буде зекономити 20 %.
Аби отримати допомогу від ФЕЕ, домовласнику або представнику ОСББ достатньо обрати один із пакетів енергоефективності – «Легкий», «Комплексний» чи «Приватний». Далі – надати до ФЕЕ сертифікат про енергоаудит та зібрати документи для отримання кредиту.
Так, за пакетом «Легкий» грант покриє 30 % вартості проекту, а решту мешканцям доведеться сплатити самостійно, оформивши кредит в одному з банків. За таким пакетом заходи з енергоефективності обійдуться від 60 до 150 грн за квадратний метр площі квартири. З урахуванням гранту в Мінрегіоні обіцяють окупність за два роки.
«Одній сім’ї заходи з енергоефективності обійдуться у 3,5 тис грн, – пояснює Зубко. – З них 700 грн – особистий внесок для початку кредитування, 700 грн відшкодує фонд і ще 2,1 тис – кредит. Цей кредит покриє економія».
Чому дорожчає світло
1 березня настав останній п’ятий етап зростання тарифів на електроенергію для населення.
Загалом тарифи на електрику в Україні довгий час формувалися за рахунок промисловості, пояснює експерт з енергетичних питань Андрій Герус. Найпростіше – високими цінами для бізнесу покривали нижчі тарифи для населення. А в результаті самі ж люди повертали цю різницю в магазинах, бо її закладали у вартість продукції.
Андрій Герус каже, що на початку року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла рішення встановити різні тарифи для малого й середнього бізнесу різних областей. Тепер вони у промислових областях будуть нижчими, а в аграрних чи депресивних – вищими. Спочатку це діятиме для бізнесу, промисловості та бюджетних установ, а потім і для населення.
Комерційний директор ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Олег Дацко вважає такий підхід правильним.
«Сьогодні регулятор відійшов від тієї моделі, коли за рахунок високих тарифів для бізнесу населення платило мало, – пояснює Олег Дацко. – Після п’яти етапів підняття ціна є справедливою. Мало того, з наступного кварталу оптово-ринкову ціну, яка найбільше впливає на тариф, обіцяють знизити. Тож є надія, що зменшиться й тариф для малого і середнього бізнесу – відносно березневого. Тариф для населення, думаю, буде таким і надалі».
Дацко додає, що «Прикарпаттяобленерго» згідно з затвердженою програмою частину коштів, отриманих із тарифів, вкладає у розбудову й підтримку мереж. Так, у 2017 році інвестиційна програма обленерго становить 134,41 млн грн. Натомість проблем багато і суттєво зрушити ситуацію за рахунок цих коштів все одно важко.
Розуміти, за що платиш
Експерти визнають, що зростання решти комунальних тарифів поки що не заплановано, але підстави можуть з’явитися. Експерт Реанімаційного пакету реформ (РПР) Святослав Павлюк підсумовує, що в цій ситуації для споживачів є єдиний вихід – не сподіватися на допомогу, а вчитися економити.
«Нині споживач впливає на свій рахунок, лише відкриваючи і закриваючи кран, – каже Павлюк. – Він не впливає на формування ціни на газ, тарифи на тепло чи монетизацію субсидій. І поки ми кожен будинок не забезпечимо лічильником, щоб люди розуміли, за що вони платять, зрушення не буде. Економити – це робота споживача, а не теплокомуненерго, бо вони завжди хотітимуть продати вам більше того тепла. Їм вигідно, коли ви відкриваєте вікна, а не ставите лічильники».
Експерт РПР, економіст Марія Репко додає, що в середньому вартість опалення одного квадратного метра може значно різнитися – від 20 до 40 грн за метр. «Мешканці новобудов мають можливість скручувати батареї і платять 10-20 грн за квадрат, – каже Репко. – А в хрущовках платять за виставленим тарифом, який може сягати і 45 грн».
Павлюк переконаний: людям потрібно розуміти, що у них відбувається з мережами, знати, як формується тариф, і де вони втрачають 40 чи 70 %. За його словами, саме місто має забезпечити побудинковий облік тепла й води для всіх будинків, бо міська рада має важелі впливу на це.
«Якщо побудинкового обліку немає, це означає, що у місті крадуть, – каже Святослав Павлюк. – Якесь теплокомуненерго носить валізи готівки в міську раду, всі депутати з того живуть, а збитки списують на місцевий бюджет. А коли облік буде встановлено, люди знатимуть, у скільки їм обходиться квадратний метр, і не житимуть за нарахуваннями».
Зрозуміло, що тарифи й далі зростатимуть, та наскільки космічними будуть наші платіжки, багато залежить і від нас самих.
