Війна Статті

Що таке опорні школи та чому Івано-Франківська область тут пасе задніх

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
У рамках децентралізації в Україні почали створювати опорні школи. На Прикарпатті з’явилося вже шість таких закладів. Але порівняно з іншими областями – це дуже мало.

Чиновники переконують, що ці зміни прогресивні і підуть лише на користь дітям. Але далеко не всі розуміють, що ж воно таке – опорні школи, пише “Репортер”.

Індивідуальне – не завжди добре

Як розповів директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА Віктор Кімакович, в області є райони, які мають проблеми з густотою населення. Відповідно там є чимало малокомплектних шкіл. Дехто думає, що в таких школах дають якісніші знання, бо вчитель працює з кількома учнями, а не з великими класами, та реальність інша.

«Якщо в класі є до п’яти дітей, то це вважається індивідуальним навчанням. Якщо більше п’яти – це вже нібито повноцінний клас, – пояснює Кімакович. – З одного боку, виглядає класно, бо це ніби репетиторство. Але, як показує статистика, діти з індивідуальним навчанням показують дуже низький рівень здачі ЗНО. Це пов’язано з багатьма чинниками, основні – відсутність конкуренції та невміння працювати в команді. Ми вже навіть не говоримо про те, що матеріально-технічна база у таких школах не оновлювалася 20-30 років».

Аби покращити якість освіти, міністерство регіонального розвитку та міністерство освіти запропонували створити опорні школи, прив’язавши їх до територіальних громад.

До теми На Франківщині на карантин через ГРВІ та грип закрили 24 школи та один садок

По ідеї, опорною може стати найбільша, найпотужніша школа у певній місцевості. Такі ще називають «hub school» – тобто центральна. Там має навчатися не менше 360 учнів, і не тільки свої, а й діти з інших, найближчих сіл та містечок. Це дасть можливість зрівняти якість міської та сільської освіти. Водночас класи будуть достатньо наповнені, аби діти могли активно соціа­лізуватись і вчитись працювати в команді, виконувати завдання у групах.

«Зрозуміло, що якщо школа розрахована на 500 дітей, а нині там вчиться 450, то нема змісту робити її опорною, бо діти з навколишніх сіл там просто не помістяться, – каже Віктор Кімакович. – Однак, якщо в такій школі 200 учнів, то вона має всі шанси стати опор­ною. Але для цього потрібно ще мати мінімум три філії – початкові школи у навколишніх селах».

Дітей та вчителів із сіл возитимуть до опорної школи спеціальні автобуси. А мережа опорних шкіл має бути розрахована так, аби автобус в один бік не їхав довше 45 хвилин.

До теми: Десятки учнів добираються до гірської школи по декілька кілометрів (ВІДЕО)
Опорні отримують більше

На сьогодні на Прикарпатті є шість опорних шкіл: в селищі Войнилові Калуського району, в Більшівцях і Дубівцях Галицького району, у Верхній Липиці та Рогатині, а також у селищі Обертині на Тлумаччині.

Якщо не брати до уваги Закарпаття, де за два роки не створили жодної опор­ної школи, то наша область є останньою в Україні. Трохи вище в рейтингу Чернівецька, Черкаська та Луганська – там створили по сім таких шкіл. А от у сусідній Тернопільській – 21, у Львівській – 38. Це важливо, бо саме в ці школи уряд нині інвестує кошти: там оновлюються кабінети й лабораторії, будуються спортмайданчики і т. д. Тобто створюються всі умови для того, аби діти отримували якісні знання.

«Ми хочемо, аби опорна школа в майбутньому стала центром розвит­ку громади, – говорить Віктор Кімакович. – Там мають функціонувати різного роду гуртки, мусить працювати група подовженого дня. Центром шкільного життя має бути бібліотека, де є безкош­товний Wi-Fi, електронні та друковані книжки сучасних авторів. Окрім того, ми хочемо відійти від «совєтської столовки» й обладнати їдальні за концепцією кафе».

Вчителі, каже Кімакович, теж відчують покращення. Принаймні в їхніх класах з’явиться все необхідне обладнання для роботи з дітьми.

Витрати оптимізують

Ще одною перевагою створення опорних шкіл, як кажуть у Міносвіти, є ефективність використання ресурсів. Адже раніше на одного школяра у малокомплектній школі, в якій могло навчатися 25 дітей, держава витрачала від 20 до 60 тис грн. Натомість на учня звичайної школи – 9600.

Ще одна проблема – зарплати вчителів. Як відомо, їм нараховують ставку за навантаження 18 годин на тиждень. У маленьких сільських школах недостатньо годин, щоб забезпечити ставкою вчителя одного фаху. Тому, щоб отримати хоча б «голий» оклад, сільським вчителям подекуди доводиться викладати по кілька предметів. Так, наприклад, у Долинському районі 45 % вчителів читають три і більше предметів. Відповідно вчитель просто не в змозі готуватися до кожного предмета, якісно опрацьовуючи кожну тему.

Відтак в селах повинні залишитись лише початкові школи. Малеча може вчитися ближче до дому та не їздити далеко на автобусі. Водночас діти з п’ятого класу повинні перейти в опорну школу.

Важливо, що школи ІІ та ІІІ ступенів, які є малокомплектними, закривати ніхто не збирається. Їх, скоріш за все, просто понизять до статусу початкових. Але філією опорної школи може бути і дев’ятирічка.

Опорні школи та їхні філії функціонують паралельно та пов’язані єдиним адмінапаратом.

«Зрозуміло, що при такій оптимізації деякі вчителі втратять роботу, але ми мусимо на перше місце ставити інтереси дитини, – говорить Віктор Кімакович. – Тому маємо визначитись, що нам важливіше: зберегти приміщення для вчителів чи дати дітям якісну освіту? Варто враховувати і те, що нині в області 15 % вчителів – пенсійного віку. Тому часто молодий вчитель не має повного завантаження, а старші отримують і зарплату, і пенсію. Однак для нас на першому місці – професіоналізм. Тож якщо вчитель творчий, має підхід до дітей, якісно й доступно викладає матеріал – він буде працювати й надалі».

Загалом на Івано-Франківщині планують створити не більше 50 опорних шкіл. Це, каже Кімакович, оптимально для області. Однак, реформа торкнеться не всіх районів, бо є особливість – гірська місцевість.

«Є невеликі проблеми у Косівському та Верховинському районах, – говорить посадовець. – Та ми вважаємо, що там не потрібні опорні школи, бо через рельєф є проблема з підвозом учнів до навчальних закладів. Саме в цих районах малокомплектні школи ми повинні зберегти. Також там пот­рібно створювати пришкільні інтернати, де дитина матиме можливість заночувати».

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.