Війна Статті

Рак не йде на карантин. Після Covid-19 лікарі очікують більше прикарпатців з пізніми формами онкології

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
У світі 4 лютого відзначають День боротьби з раком. Зараз більше говорять про коронавірус, але й онкохвороби нікуди не зникли.

Для більшості людей такий діагноз досі звучить як вирок, але насправді головне – вчасна діагностика, пише Репортер.

Чоловіки ризикують більше

Станом на 1 січня 2021 року в Україні стоять на обліку 1 млн 300 тис хворих на онкологічні захворювання. З них на Прикарпатті – 29415 людей. У нашій області щорічно близько 4300 мешканців отримують діагноз «рак». Ризик у чоловіків захворіти більший, ніж у жінок: 29 % проти 18,5 %.

Але це все – суха статистика.

«Близько 44 % ракових захворювань можна було б запобігти, – каже генеральний директор КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради», головний експерт з онкології ІФ ОДА Володимир Романчук. – В основному – обмеженням доступу до паління, фізичною активністю, збалансованим здоровим харчуванням. А також влітку слід уникати тривалого перебування на сонці. Засмагати можна 15-20 хвилин, дозовано, а не проводити весь день на сонці. Бо у кожного є хронічні захворювання, різні утвори на шкірі. У результаті з доброякісних вони стають злоякісними».

Серед найбільш поширених онкозахворювань серед чоловіків на першому місці стоїть рак трахеї, бронхів, легень. На другому місці – рак передміхурової залози. Далі – рак шкіри, шлунка й рак ротової порожнини.

У жінок на першому місці – рак грудної залози, на другому – рак шкіри. Потім – рак тіла матки, ободової кишки і шийки матки.

У Прикарпатському онкологічному цент­рі й нині продовжують щодня проводити операції, у карантин робота не зупинялася. Але пандемія таки вплинула. По-перше, спочатку були затримки з доставкою ліків з-за кордону. По-друге, звернень у поліклініку при центрі за рік поменшало. Але це не значить, що прикарпатці стали менше хворіти.

«Були проблеми з транспортом, людям було важко добратися навіть до сімейних лікарів. Деякі лікарі самі казали прийти пізніше, – говорить Володимир Романчук. – Але ніхто не знає, коли закінчиться ця пандемія. Якщо раніше ми в поліклініці приймали 55 тисяч людей на рік, то у 2020 стало менше на вісім тисяч. А онкозахворювання не стоять на місці».

У результаті хворі на рак пацієнти все одно звернуться за допомогою, але вже на пізнішій стадії. А це – менше шансів на одужання.

Читайте: Травмпункт у Франківську працює цілодобово: один день з лікарем і пацієнтами

«Ліки від онкології – це профілактичні огляди й рання діагностика, – наголошує директор центру. – На відміну від Європи, у нас люди йдуть на огляд, коли вже припече. А при онкології в першій-другій стадії людина не відчуває, що її щось болить. Симптоми відчуваються вже на третій-четвертій стадії. Якщо в першій стадії шанси на те, що людину вилікують – 90-100 %, у другій – 85-90 %, то у третій вже менше. А четверту дуже важко полікувати».

За словами Романчука, після 40 років жінка повинна кожні два роки робити мамографію, після 50 – щороку. А ще – регулярні огляди у гінеколога. Чоловіки мають перевіряти передміхурову залозу, обидві статі – робити дослідження кишечника та шлунка. Також не зловживати шкідливою їжею та зменшувати користування сучасними ґаджетами.

З вересня 2019 року у зв’язку з медреформою заклад став комунальним некомерційним підприємством. З квітня 2020 лікування є безкоштовним для пацієнта. На хіміопрепарати, які входять у національний перелік, гроші виділяє Національна служба охорони здоров’я України. За словами директора, якщо колись на препарати виділяли від 3 до 6 млн грн, то тепер – 50 млн. І нині це дорогі закордонні ліки.

Не всі можуть витримати

У той час, коли рак у дорослих часто можна попередити здоровим способом життя, то причин виникнення дитячих онкологічних захворювань лікарі досі не знають. Цьому генетичному збою в організмі запобігати поки що не навчилися. Зараз в онкогематологічному відділенні в обласній дитячій лікарні у Франківську перебуває 21 малий пацієнт. Загалом у відділенні є 25 ліжок, з них п’ять – для дітей з онкологічним захворюванням різних органів та систем і 20 – для пацієнтів із захворюваннями крові – не лише онкологією, а й гемофілією, різними анеміями.

Вік хворих дітей, які зараз лікуються у відділенні, – від шести місяців до 17 років. Загалом майже 70 % пацієнтів потребують хіміотерапії.

«Хіміотерапія дуже складна. Є більш лояльні протоколи, а є такі, що поки пишеш, то не знаєш, як дитина зможе це пережити, – говорить завідувачка відділенням, експертка ОДА з дитячої гематології Алла Іваненко. – Для того, щоб дитину завести в стан ремісії, потрібно робити хімію більш жорстокою. Вона має дуже багато побічних дій і не кожна дитина може це витримати. У когось страждає серце, печінка, у когось проблеми зі згортанням крові».

За словами Алли Іваненко, щоб дитина змогла витримати хімію, їй призначають терапію супроводу. Це сильні антибіотики, препарати, які піднімають гемоглобін, рівень лейкоцитів у крові. Деякі з цих ліків дуже дорогі.

«Наприклад, укол ліків, які піднімають рівень лейкоцитів, коштує декілька тисяч гривень, а його вистачає на один день, – каже завідувачка відділенням. – Для цього існує державна програма «Дитяча онкологія», яка включає і хіміопрепарати, і терапію супроводу. Ми щороку замовляємо ліки за цією програмою. Вони можуть кош­тувати більше 12 млн грн. Крім цього, є діти, які мають гемофілію, їм теж треба замісні препарати».

Лікування для онкохворих дітей в Украї­ні безкоштовне. Крім державних програм фінансування, ще є обласні, інколи допомагають волонтери. У Франківську пацієнтів лікують за європейськими протоколами, як у Польщі або Чехії. Втім, інколи батьки збирають гроші на лікування за кордоном за власною ініціативою. Є випадки, коли закордонне лікування оплачує Міністерст­во охорони здоров’я України: якщо потрібна якась новітня технологія, якої в нас ще немає.

Надія є завжди

Станом на початок року на обліку в онколога перебувають 117 малих прикарпатців, у гематолога – 90. У 2020 до дитячого онколога 17 дітей звернулися вперше. Найбільше – хворих на рак головного мозку. Далі у списку рак нирки, рак кісток і саркома м’яких тканин.

«У нас є й діти з доброякісними пухлинами, але їх теж лікують хіміотерапією. Інколи доброякісна пухлина може виглядати гірше, ніж злоякісна, – каже Алла Іваненко. – Є діти, які не відповідають на хіміотерапію – настільки злоякісний у них перебіг захворювання. А буває, поступають діти із задавненою онкогематологією. Були й діти у такому важкому стані, що помирали, як тільки починалася хіміотерапія – пухлини забивали судини».

Запізніле діагностування раку – проблема не лише дорослої, а й дитячої онкології. Буває, дитині щось поболює, а батьки не знаходять часу привести її до лікаря. А інколи сімейні лікарі недостатньо обізнані й не завжди можуть запідозрити рак.

Читайте: Коси ріжуть на добро. Як прикарпатці здають волосся на перуки онкохворим дітям

«Був хлопець, який гарно відповідав на лікування і міг би жити. Але батьки належали до релігійної організації, тож не дали дитині нормальне лікування, – говорить лікарка. – Був випадок, коли мама відмовилася від високодозованої хіміотерапії, повезла дитину за кордон, де дали звичайний протокол. У результаті дитина скоро мала рецидив, а потім, при трансплантації кісткового мозку, загинула. А міг бути живий».

Зараз у лікарні суворий карантин, стороннім заходити не можна. В онкохворих дітей дуже слабкий імунітет – зустрічі з вірусом не витримає. Тим часом у палатах малі пацієнти отримують детоксикаційну терапію – виведення з організму шкідливих речовин, отриманих під час хімії.

«Деякі малі діти починають бігати, коли їх нарешті відключають від детоксикаційної терапії. А ми раді, що вони біжать, бо мають силу, – говорить Алла Іваненко. – Вони тут всі бліді, без волосся. Але, дасть Бог, з часом знову виросте, гарне. Ми знаємо наших дітей, які тепер працюють на добрих роботах, одружилися, народили дітей».

Алла Іваненко та Юрій Томащук

«За останні роки онкохворих дітей побільшало. У нас не така плачевна ситуація, як у дорослих, бо там ще гірше, але цифра росте, – каже експерт ОДА з дитячої онкології, лікар-дитячий онколог Юрій Томащук. – По-перше, генетичні поломки. А ще у нас прог­нозували збільшення кількості пухлин головного мозку через Чорнобильську катастрофу – так і сталося. Але рак – не вирок. У нас сотні вилікуваних пацієнтів, є навіть з четвертими стадіями».

Зараз через карантин у відділення теж поменшало звернень – тут також прогнозують, що це відгукнеться з часом задавненими стадіями. Але сподіваються вилікувати.

Авторка: Ольга Романська
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.