Акцент Газета Люди Соціум Фото

На катерах проти течії. Як прикарпатські волонтери рятували людей під час повені (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Від повені, що насунулась на Івано-Франківщину, найбільше постраждали Верховинський, Косівський, Галицький і Тлумацький райони.

Багато людей опинилися відрізаними від цивілізації – без світла, води, навіть без дороги. На допомогу державним рятувальникам, як завжди, прийшли волонтери. Куди без них? Пише Репортер.

Головне – не панікувати

«На початку минулого тижня ми побачили за прогнозами погоди, що будуть великі дощі, – говорить директор «Дністровського регіонального ландшафтного парку імені Сергія Дідича» Михайло Ковтун. – В перші дні повінь наробила дуже багато лиха в Карпатах. Разом з волонтерами я зазвичай працюю у Дністровському каньйоні і знаю, що багато районів є в зоні ризику підтоплення. Тому ми, поки не пізно, прораховували різні сценарії. Минулого вівторка я прийшов у Тлумацьку РДА та дізнався, що є підтоплення в селищі Обертин. Відразу передзвонив до волонтерів, а голова адміністрації сказав, що ситуація «настільки не трішки», що вони точно не відмовляться від зайвих рук».

За словами Ковтуна, вже на місці разом із працівниками ДСНС волонтери допомагали евакуйовувати людей, худобу, птицю. Все сталося доволі швидко, люди навіть не чекали, що буде така біда.

«Поки не було тривожних сигналів з інших районів, ми моніторили соцмережі та слідкували за постами людей – що відбувається вище за течією. Основний водозабір формується високо в Карпатах, тож знали – нас не омине, – каже директор парку. – Ми розрахували приблизну швидкість течії та зрозуміли, що на ранок середи може бути біда. ДСНС виставила у Тлумацькому районі кілька рятувальних постів, активна молодь у селах сповіщала людей, що може бути підтоплення. Того ж дня ми добралися до Нижнева та Діброви».

До цього часу ДСНС Івано-Франківська та Коломиї вже встиг­ли приїхати та готувалися. Крім того, відгукнулось багато людей, які також хотіли допомогти. Навіть із Стрийського району приїхав чоловік, що мав катер із гвинтовим крилом.

«Ми зібралися й були напоготові, – розповідає Михайло Ковтун. – Але поки течія була невелика, вирішили доїжджати машинами. Плавзасоби там не сильно й помогли б, адже берегові території сильно зарослі вербами. Дорогою заїхали у селище Петрилів. Звідти рятувальники отримали три заявки на евакуацію. Але було зрозуміло, що таких людей може бути більше і з ними може перерватися зв’язок. Тому вирішили розбитися на дві групи та пройтися повз усі хати, аби всіх сповістити про затоплення, а когось і забрати з собою. Багато місцевих хотіли залишитися вдома і мінімально, що ми для них могли зробити, – це перевірити, чи є зв’язок, питна вода, харчі, кошти на рахунку, надати їм екстрені номери. В кінцевому результаті забрали шістьох людей».

Далі громадські рятувальники поїхали допомагати в райони, які розташовані найнижче по Дністру. В селі Незвисько, за підрахунками, вода піднялася на сім метрів. Підтопило навіть центральну дорогу. Та головне, каже Ковтун, – не панікувати.

«Найбільшої шкоди у Тлумацькому районі повінь завдала там, де завжди. Люди навіть уже звикли, – посміхається директор парку. – З ДСНС ми спрацювалися легко, жодних «непоняток» не було, усі працювали добре. Головне, що обійшлося без жертв, а городи чи худоба все переживуть. Це для нас своєрідний урок, видно, над чим маємо попрацювати. Але краще, звісно, аби біди не ставалося».

Далеко бігти не треба

«Я вже 21 рік займаюся надзвичайними ситуаціями і знаю, що таке вода і з чим її п’ють, – говорить директор ГО «Гірський рятувальний центр» Олег Ковтун. – Повені в нашій області були постійно. Починаючи з 2001-го й закінчуючи сьогоднішньою ситуацією. На повені у Петрилові був, здається, не менше п’яти разів. І наші рятувальники вже мають добрі навички, тому ДСНС попросили нас виїхати у Тлумацький район допомогти».

За його словами, народ у селах, що розташовані в зоні підтоплення, – доволі спокійний. Лише на слово «евакуація» реагують по-різному. Хтось погоджується, а хтось тримається вдома до останнього.

Читайте: Ті, що врятували собак, – люди тижня за версією газети “Репортер”

«Ми в перші дні були як підмога, а далі хлопці з ДСНС залишилися там самі – на моторних човнах, – каже керівник ГРЦ. – Якщо відверто, то сил рятувальникам бракувало. Їх розкидали по районах – кого на Калуш, кого на Рожнятів або на Галич. Хочу сказати, що Дністер сам по собі спокійний, але в нього впадає безліч потічків і річок. Й тоді вже він починає робити свою роботу. Це вже така закономірність – усе йде з гір, а Дністер з тим що має робити? Та звісно, пускає все по городах, по заплавах».

За словами рятувальника, з року в рік тут відбувається практично одне й те саме. Якщо дощі випадають понаднормово, як цьогоріч, то розлив Дністра зупинити ніяк не вийде. Берегоукріплення теж не допоможуть, бо лише частина «загати» не врятує.

«Тоді потрібно укріплювати всю річку, а не лише якусь частину. Це як мінімум п’ять метрів висоти і на це потрібно дуже багато грошей, – запевняє Олег Ковтун. – Дністер починається з Львівщини, потім валить на Галич. Там картина така сама з року в рік, хоча вони страждають менше, ніж ті, хто нижче за течією. Вода завжди знає, куди їй заходити та що вона має затопити. Наведу приклад, далеко бігти не треба. Ми від ГРЦ були у Словаччині. То для гірських річок вони викопують цілі водосховища. Ставлять греблю, роблять великий об’єм, і далі весь наплив води по річці контролюється. А потім її потихеньку спускають».

Колись, каже Ковтун, була ціла програма щодо берегоукріплень річок Івано-Франківщини. В область приїжджали надзвичайники чи не з усієї України, разом думали, вчилися. Нині все тихо.

Села єднає катамаран

«Калуський район від повені постраждав не так сильно, як інші в нашій області, – говорить головний спеціаліст з розвитку туризму Калуської міськради Віктор Павлів. – У річці Сівці та Лімниці сильно піднялась вода і подекуди затопило берегові зони. Це дивно, бо рівчак довкола мав її стримати. Ми це питання винесли на сесію міськради, тому в майбутньому треба буде мінімізувати такі речі, хоча б постаратися».

Надзвичайники також взялися вивчати це питання, каже Павлів. Навіть у 2008 році, колі повінь тривала довше, а лило більше – ці дві річки не так сильно розливалися, тому це можна назвати дивним явищем.

«Окрім Калуша, трохи затопило й Тисменицький район. Я один із засновників туристичної компанії «Компас-тур», яка саме там базується, тому ми допомагали місцевим як могли, – розповідає Віктор Павлів. – Наша компанія організовує сплави по Дністру, у нас є плавзасоби, тож ми переправляли людей і продукти у селах Тисменицького району, які залишилися відрізаними від сполучення через повінь. Найгірше було між Слобідкою та Чорнолізцями – там розлилася річка Ворона».

У четвер компанія виділила катамаран і вже з самого ранку почала перевозити людей. Одним треба було на роботу, іншим – додому. Машина з хлібом під’їжджала до заплави у Слобідці, далі харчі вантажили на плавзасіб, а в Чорнолізцях все зустрічав сільський голова, який і розподіляв товар по магазинах.

Також долучилися й місцеві добровольці, яким було цікаво поплавати на катамарані та водночас допомогти. За день переправили понад 50 людей. Якщо громада активна – вода не страшна.

Автор: Богдан Мисюк

Матеріал опублікований у рамках проєкту «SWIFT: Карпатська пошуково-рятувальна мережа», що впроваджується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є виключно відповідальністю партнерів проєкту та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.