Минулого тижня франківські активісти пікетували Спасо-Преображенський храм на вулиці Чорновола, 6 в Івано-Франківську з гаслами «Московській церкві – ні!». Тим часом місто два роки поспіль намагається повернути громаді територію і приміщення. Але Церква стоїть на своєму – тут може бути лише храм.
Радикальні настрої
На протестній акції 26 липня перед брамою православної церкви на Чорновола,6 зібралися представники «Свободи», «Правого сектору» та «Національного корпусу» із прапорами й гаслами: «Геть московського попа!», «Московській церкві – ні!».
«Ми виступаємо проти тих людей, які на сході України, маніпулюючи словом «православні», хлібом-сіллю зустрічали окупантів, влаштовували рекрутингові центри і прищеплювали українцям ворожість до всього українського, – звернувся до активістів керівник франківського осередку «Національного корпусу» Сергій Сивачук. – Вони не вказують, що їх православ’я родом із Москви. Саме проти цих людей в Івано-Франківську ми й виступаємо».
У єпархії стверджують – юридично до Московського патріархату вони не мають жодного стосунку, віра для всіх одна, а такі акції – провокація. Мало того, єпархія УПЦ приписує міському голові дискримінацію та переслідування за релігійною ознакою, мовляв, саме він підбурює франківців проти цієї Церкви.
Ну Марцінків, правда, не надто стримується у висловах. Наприклад, минулого року він написав на своїй сторінці у Facebook:
«Нарешті бажання мешканців міста мати в центрі дитячий садочок, а не осередок прихильників Кремля, буде реалізовано».
«Звинувачення у проросійській політиці вважаємо абсолютно некоректними та неприпустимими, – кажуть у єпархії. – Просимо претензії майнового чи іншого характеру вирішувати виключно у правовому полі».
Наголошують що ще в 1990 році Українській Православній Церкві надали незалежність і самостійність в управлінні. Тому, мовляв, жодної адміністративно-фінансової звітності Московському патріархату – немає.
«Юридично єпархія зареєстрована як Українська Православна Церква і не має приставки МП (Московський патріархат, – Авт.), – каже представник єпархії УПЦ в Івано-Франківську, з яким «Репортер» говорив по телефону. – Ми духовно з’єднані з усіма помісними Церквами світу і в тому числі з Руською Православною Церквою. Чверть століття на вулиці Чорновола був храм, там стоїть хрест, нехтувати такими духовними речами не можна. Єпархія і далі притримується позиції, щоб поєднати і задовільнити потребу всіх – збудувати і храм і садочок».
Тут переконані: Івано-Франківська єпархія УПЦ не може покинути приміщення на Чорновола, бо вірян багато, а храмів бракує. Тож поки тривають суди, громада самотужки вирішує, чи бути єпархії у Франківську. І коли одні франківці відвідують храм, інші – активно протестують.
Справи судові
Івано-Франківська єпархія УПЦ користується ділянкою на Чорновола з 1991 року, коли відстояла це право 52-денним голодуванням.
У 2006 році єпархія підписала черговий договір оренди з виконавчим комітетом міської ради про передачу в строкове платне користування нежитлових приміщень за адресою Чорновола, 6 та 6б загальною площею 200 м кв. під молитовний будинок та канцелярію єпархіального управління. Разом із приміщеннями в оренду перейшла і територія під ними. Нині тут діє Спасо-Преображенський храм УПЦ.
Однак конкретного строку оренди не вказали – договір оренди діє до початку спорудження нового будинку за адресою Чорновола 6-6б. А будівництво почати не вдається. Місто бачить тут новий садок, а єпархія – храм.
Тим часом та сама єпархія звела нову церкву на вулиці Довженка. Але, кажуть, однієї їм недостатньо, адже в місті є чотири громади УПЦ. Тож хочуть збудувати ще одну – на Чорновола. А поряд не проти й садок розмістити.
Натомість мер Руслан Марцінків тут категоричний. Уже два роки місто намагається повернути приміщення й територію у власність громади. Тут таки планують збудувати садок, і то без церкви. Справа довго ходила судами.
Спочатку у жовтні 2015 року виконавчий комітет міської ради намагався через суд визнати договір недійним. Однак його юридичну силу підтвердив Господарський суд Івано-Франківської області, а згодом і Львівський апеляційний господарський та Вищий господарський суд України.
Не зважаючи на рішення суду, місто почало підготовку документів до будівництва садка. Так у липні 2016-го на сесії міськради прийняли проект благоустрою ділянки на Чорновола, 6, присвоїли їй кадастровий номер, а департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини розпочав роботу над проектом дитячого садка.
А вже у серпні міська рада подала наступний позов – розірвати договір оренди через невиконання його умов. Апелювали до того, що єпархія досі не застрахувала об’єкт і не оформила користування землею. Господарський суд області цей позов також не задовольнив.
Розгляд справи продовжили у Львові, де апеляційний господарський суд таки постановив розірвати договір оренди. Єпархія оскаржила це рішення у Вищому господарському суді. І 6 лютого цього року Вищий господарський суд України задовольнив касаційну скаргу Православної Церкви.
Відтак 11 травня 2017 року Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив заяву єпархії – скасував попереднє рішення про зобов’язання звільнити приміщення Спасо-Преображенського храму. Тож храм і досі там.
Так бути не може
Протоієрей Ігор Ільків, отець благочинний Івано-Франківської єпархії УПЦ Київського Патріархату щойно повернувся з поїздки храмами сходу і півдня країни. Каже, що там УПЦ – переважає, бо вони добре фінансують розбудову храмів і їм вдається утримувати біля себе вірян.
«Наш край завжди відрізнявся патріотизмом і любов’ю до Батьківщини. І не можна любити свою державу Україну і чути про московських – тих, які зробили біду в державі. Тому й є такі настрої у наших іванофранківців, – коментує ситуацію довкола франківської єпархії УПЦ отець Ігор. – Не хочеться викликати великого обурення, та, думаю, тут українці цього не терпітимуть, вони радикально налаштовані».
Канцлер Івано-Франківської єпархії УГКЦ, митрофорний протоієрей отець Олег Каськів зазначає, що питання все ж треба вирішувати у правовому полі.
«Ми проти будь-якого насилля, незалежно, хто там є. Тим більше, питання вже вирішене в судовому процесі, – говорить отець Каськів. – На протести ми нікого не агітували, там не було наших людей. Однак громадські організації мають право на свою позицію. Позиція ж УГКЦ така – все має вирішуватися в рамках чинного законодавства і по-іншому бути не може».
