У середу, 15 січня, у кінотеатрі «Космос» відбувся допрем‘єрний показ стрічки «Віддана». Це екранізація роману «Фелікс Австрія» франківської письменниці Софії Андрухович.
Охочі побачити акторів і творців фільму наживо почали збиратися майже за дві години до початку, пише Репортер».
Режисерка фільму Христина Сиволап розповіла, що фільм від початку підтримувало міністерство культури, щоправда, профінансувати змогли лише третину. З 60 мільйонів, які витратили на зйомки, держава дала 25 млн грн.
Сиволап каже, що “Віддана” – це її дебют у повнометражному кіно.
«Я дуже хвилювалася, бо майже нічого не знала про місто. Тому, коли готувалася, часто приїздила, аби просто зрозуміти його. Найважче було те, що Івано-Франківськ теперішній зовсім не схожий на Станіславів 1900 року», – говорить вона.
Та зйомки все ж відбувалися не у Франківську, а на знімальному майданчику під Києвом.
«Ми навіть повністю відтворили двоповерховий будинок, це було дорого, але дуже потрібно для картинки», – каже продюсер Надія Зайончковська.
Вона додає, що чорно-білий світ з фотокарток тяжко відтворити в кольорі. Це була повністю їхня варіація та авторське бачення.
«Ми робили фільм від А до Я, – каже Зайончковська. – Не буду скромною, мені здається, ми задали новий стандарт. Бо коли показували фільм за кордоном, нам просто не вірили, що це українське кіно”.
Авторка роману Софія Андрузович зізнається, що нині дивитиметься фільм уже вчетверте.
«Я себе готувала від початку, що фільм буде зовсім іншим, – каже письменниця. – Бо зазвичай розчаровуються саме автори, а не глядачі. Одна фантазія часом не збігається з іншою. Хоч фільм і пов’язаний з книгою, і сюжет дуже близький, стилістика, кольори і легкість фільму набагато переважають роман. Він важчий».
Софія каже, що її батько Юрій Андрухович, сьогодні перегляне фільм вперше. Також закликала глядачів бути уважними, бо його можна буде побачити в одній із сцен.
Крім того, творці фільму зізнаються, що найбільше зусиль лягло на плечі художників і декораторів.
“У нас була неймовірна кількість реквізиту, зокрема антикварного, – каже режисерка Христина Сиволап. – А найбільші проблеми були з підбором акторів. На роль Стефанії перебрали усіх акторок в Україні, тому вирішили розширювати кордони. Знайшли Маріану (Янушевич – авт.) аж у Польщі. Вийшло досить іронічно, що польку грає українка, а українка – польку”.
Головні героїні фільму Алеся Романовська та Маріанна Янушевич також приїхали на презентацію. Акторки розповіли, що спершу порозумітися було складно, зокрема через мовний бар’єр.
«На початку в нас не було спільної мови, але зараз я вже трішки говорю і навіть пишу польською, а Маріанна почала трошки говорити українсько, – каже Алеся Романовська. – Зараз у нас є специфічна “своя” мова. Це суміш української, польської, англійської та мови жестів».
За словами Алесі, найтяже їй далися сцени з пожежею, які були справжніми.
“Вогонь був натуральним і дуже гарячим, це було складно і подекуди дуже боляче”, – каже акторка.
Маріанні Янушевич найважче було з акцентом. Режисерка похвалила дівчину та відмітила, що до кінця зйомок акценту майже не було помітно.
“Найдивнішою для мене стала сцена розмови з рибами. Вона була потішною і дещо дурненькою”, – сміється Маріанна.
Франківський автор Роман Луцький, який у фільмі зіграв роль Петра Сколика, чоловіка Адель, зауважив, що йому було дуже приємно працювати в колективі, який майже на 80% складався з жінок.
“Я фільмом задоволений. Це чи не вперше, що я не кусаю лікті та не втискаюся в крісло, під час перегляду стрічки зі мною”, – каже Роман.
Загалом від початку написання сценарію до прем‘єри пройшло три роки. Але самі зйомки тривали лише 30 днів, протягом двох місяців.
Знімальна група відзначила, що Івано-Франківськ зібрав найбільший зал серед чотирьох допрем’єрних показів, які вже відбулися в Україні. Кажуть, через місяць повезуть “Віддану” до Берліну.
У гонитві за рекордами або Як франківці отримали бануш і видовище (ФОТО)
Авторка: Тетяна Скоропляс
Comments are closed.