Ярмарок відбудеться у неділю, 5 січня у Палаці Потоцьких.
Організовують його волонтери «Простір МріяДія», аби допомогти покращити побутові умови в обласній клінічній лікарні, де проходять лікування поранені військові.
Достойні умови лікування для поранених – це також про шану захисникам, – кажуть організатори події. – І ми зобов’язані разом зі суспільством ці питання вирішувати.
Попереду серія заходів та акцій. А вже цього тижня 5 січня Ярмарок організовують школярі та студенти, волонтери простору МріяДія. Серед співорганізаторів: молодіжна спільнота «Орієнтир», рух «Вливове покоління».
У нас багато поранених військових. Місто не готове прийняти їх. Бар’єрів надто багато. Ми це бачимо. І ми би хотіли допомагати щось змінювати в цьому плані. Після однієї з робочих груп волонтерів, які працюють над розвитком простору для захисників на базі обласної лікарні, ми прийняли рішення робити ярмарок у середмісті. Щоби якомога більше людей могли дізнатися про те, з якими проблемними питаннями зустрічаються наші захисники, – говорить ініціатор та співкоординатор події, одинадцятикласник Дмитро Мануляк.
Ярмарок організовують з метою поширення обізнаності про виклики, пов’язані з інклюзією і задля залучення ресурсів на проєкт з переобладнання вбиралень на базі обласної лікарні у відділеннях, де проходять лікування військові. Франківські, львівські та київські бренди презентуватимуть свою продукцію, зокрема, одяг, ювелірні вироби, декор, їжу. Свою продукцію представлять також ветеранські бізнеси.
Також будуть виступи колективів, розмови про інклюзію та безбар’єрність, читання поезії військовими, благодійний аукціон.
Ось що кажуть самі військові про свої потреби та спроможності.
Станіслав, військовослужбовець:
Було б круто самому прийняти душ. Я, наприклад, не приймав душ з моменту поранення. Уже більше року. І це прямо мрія така. Навіть коли я вже став трохи мобільним, я не можу цього зробити, тому що десь ванна, десь поріжки, немає поручнів, щоб за щось вхопитися. З цим трохи біда, і було б дуже круто це змінити.
Це підіймає самооцінку. Військові зазвичай нічого ні у кого не просять, щоби нібито не втратити гідність, хоча це зовсім не так. Але такі речі дуже важливі.
Я звертаюся до кожного українця: допоможіть усунути ці бар’єри, щоб ми не втрачали гідність, навіть якщо це просто в нашій голові».
Ігор Козак, ветеран:
Коли довго лежиш і пересуваєшся на інвалідному кріслі, – це пригнічує. Коли робиш щось самостійно, – це пришвидшує процес реабілітації. Коли замість туалету доводиться користуватися допоміжними ємностями, оскільки доступність нереальна, то це важко.
Коли швидкими темпами зводяться будинки, і там роблять інклюзію, ресурси для цього знаходяться. Чомусь у лікарнях це зробити наразі складно. Чому?.
Приходьте та долучайтеся до доброї справи! У неділю 5 січня у Палац Потоцьких о 14.00.
Також можете підтримати ініціативу донатом: https://send.monobank.ua/jar/7uznYVCuc1?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaYqBaH3coRBGdiE9aMOppg97kVnJisQRCRK9xMMBl5mIdZiKzh9sQQLNGA_aem_FL7VCj-QNylbsEL39CeEEw
Comments are closed.