26 – 27 серпня у Івано-Франківську пройде перший у Західній Україні міжнародний фестиваль крафтового пива. На фестивалі буде представлено близько 20-ти пивоварень: крафтові та малі регіональні з України, Німеччини, Угорщини та Бельгії. «Пиво не рікою, а по 200 грам декількох видів», – саме так варто куштувати хмільний напій, стверджує співорганізатор, ідейний ініціатор першого у Західній Україні Фестивалю міжнародного крафтового пива «Hoppy fest» – Євген Козаков, пише Вежа.
Захід націлений на розвиток культури споживання пива та вміння розрізняти якісний продукт. Євген розповів про найекстравагантніші рецепти пива, які йому доводилося куштувати, особливості пивного фестивалю та те, що у складі пива не обов’язково має бути хміль.
– Чому саме «крафтове» пиво?
– Взагалі «craft» – термін, який виник у Штатах. Вперше його було використано в описанні невеличкої пивоварні, де робили якісний продукт. Деякою мірою вони відходили від класичних рецептів. У Німеччині, Чехії дуже довго діяв Баварський Закон «Про чистоту пива», де окрім води, солоду та хмелю не може бути жодних інших інгридієнтів. Першими крафтове пиво почали варити бельгійці, саме вони вперше почали добавляти фрукти у пиво. Крафтовики, окрім солоду та хмелю, почали використовувати ще інші додаткові спеції: від фруктів до перцю. Таким чином почала зароджуватися крафова культура пивоваріння.
– Чому і як виникла думка організувати фестиваль пива в Івано-Франківську?
– Я часто подорожую Європою. Найбільше люблю Чехію. А ще люблю якісне пиво, яке у Чехії можна спробувати у багатьох закладах. В Україні масові виробники виробляють продукт, який тільки схожий на пиво. На щастя, у світі почався рух крафтового пива, який дійшов вже і до України. З’явилися пивоварні, які почали варити хороше пиво. Я вже віддавна захоплююся пивоварінням та культурою пива, тому і вирішив розвивати цей напрямок на професійнішому рівні.
Цим заходом ми хочемо донести франківцям і гостям з інших міст, що краще випити маленький бокал якісного пива, аніж декілька неякісних. Якісне пиво зазвичай дуже хмільне і насичене, це не те пиво, яке хочеться пити два-три літри за вечір. Після того як виникла ідея, я звернувся до своїх товаришів – Назара Дребота та Ігоря Литвиненка, котрі давно «варяться» в темі пива. Назар варив пиво у США, а Ігор імпортував якісне пиво в Україну. Ми разом розпочали роботу над проектом, також нас підтримала нова пивоваря Івано-Франківська, відкриття якої відбудеться у вересні цього року, до речі буде представлена цього року.
– У чому головний посил фестивалю?
– Ідея полягає у тому, що цей фестиваль виключно крафтового та регіонального якісного пива. На фестивалі готовими бути і масові українські виробники, обіцяли добре профінансувати свою участь у заході, але ми на це не погодилися. Наша мета – зробити фестиваль виключно крафтовим, оригінальним та унікальним.
– Які найекстравагантніші рецепти пива ви знаєте?
– Гадаю, для мене це так звані, «кисляки». Пиво із добавленням несолодких ягід, куди часто добавляють не пивні дріжджі, а винні. Цей напій більше схожий на вино та, все ж таки, за методикою приготування – це пиво. Воно справді мене вразило.
– Які складові у пиві найосновніші? Без чого напій не можна вважати пивом?
– Добавляти у пиво хміль почали не так давно, насправді це просто спеція. Пиво варили із солоду ячмінного, який спочатку вариться при температурі 60о . З нього виділяється затирка, виділяються цукри, їжа для дріжджів. Далі все це вариться, охолоджуються і добавляються дріжджі. Три тижні відбувається такий процес, в результаті виходить пиво.
– Скільки сортів пива можете згадати?
– Сортів крафтового пива дуже багато. Крафтові пивоварні, як правило, у рік можуть варити і 100, і 200 видів пива. Кожна наступна варка може бути іншою.
– Де і коли ви вперше скуштували крафтове пиво відмінне від інших?
– Вперше із крафтовим пивом в Україні я познайомився у Львові. Від тоді і почав цікавитись пивом та його виготовленням. В Україні відкрито багато пивоварень. Декілька можна сміливо представляти на міжнародному рівні.
– Чи складно в Україні створити якісну пивоварню?
– На жаль, українське законодавство дуже перешкоджає роботі у цій галузі. Воно пролобійоване великими пивоварнями, що ускладнює діяльність малих пивоварень. Попри все це масово відкриваються нові пивоварні, зокрема у Франківську скоро відкриють декілька нових пивоварень, де буде якісне обладнання і пивовари. У вересні буде офіційне відкриття однієї з таких пивоварень, яка, до речі, є у складі організаторів Фестивалю.
– Як відбуватиметься фестиваль?
– Дегустувати пиво можна буде із свого бокалу, ємкістю у 0.33/0.2 г, оскільки представлено буде більше 70-ти видів напою. У день можна буде спробувати від п’яти до восьми рецептів. Бокал пропонуватимемо наш фірмовий. Гостю, котрий захоче дегустувати пиво, потрібно буде придбати цей бокал, у вартість якого входитиме одне дегустаційне пиво. Ми створили їх для фільтрації людей, котрі готові придбати дороге пиво, для людей, котрі прийдуть дійсно дегустувати пиво, а не просто напитися.
– Як розвіяти асоціацію фестивалю пива із надмірним вживанням алкоголю?
– Культура споживання пива у нас ще з Радянського союзу склалась погано. Коли я розповідав людям про ідею створення фестивалю пива всі, чомусь уявляють чергу мужиків, які у руках міцно тримають копчену рибу і пиво, яке звідусіль ллється рікою… У нас зовсім інша історія. Для Західної України фестиваль крафтового пива проводиться вперше, а для України – міжнародний формат. Досі на інші фестивалі іноземні пивовари не приїжджали.
– На яку аудиторію розраховуєте?
– Вікова категорія: від 22-х до 40-а. Проте, гадаю, будуть і молодші, і старші. На Фестивалі будуть розміщені точки продажу вуличної їжі, представлено близько 23-х пивоварень, п’ять з яких – іноземці. Звісно ж не обійдеться без музичного супроводу: діджеї, саксофоніст, звучатиме джаз – це буде інтелектуальна музика. Ми вважаємо наш фестиваль сімейним, оскільки будуть дитячі зони. Також на «Hoppy fest» всі охочі зможуть постригтися, адже буде присутній барбершоп.
– Чи плануєте уже проведення Фестивалю пива у наступному році?
– Взимку ми організуємо ще один цікавий «Фестиваль крафтового пива та віскі». Аналогічний фестиваль наступного року плануємо зробити масштабним, на три-чотири дні, із музичною сценою, палатковим містечком, запросити іноземних та українських пивоварів. Цьогорічний фестиваль – це пробний крок ознайомлення українців із крафтовим пивом.
– Чи вживаєте ви пиво від українського виробника?
– Я часто буваю у Чехії. Коли повертаюсь додому, деякий час не можу пити пиво в Україні. Після знайомства із смачним крафтовим пивом я зрозумів, альтернатива є. Я вже звик до якісного продукту, тому наше пиво я вже не можу змусити себе вживати.
– Чи можна виділити пиво серед тих, які пропонують нам підприємці у магазинах?
– Це зробити дуже важко. Законодавство зараз настільки ускладнило роботу охочим відкрити свій бізнес, що його простіше не розпочинати. Ліцензія для великого масового виробника пива вартує ті ж кошти, що і для малої пивоварні. Тому в магазинах пиво дрібних підприємців не представлене. Якщо вже вибрати масове пиво, то можна придбати імпортне. Краще купувати пиво масових іноземних брендів, які виготовляються по ліцензії, у цьому випадку хоча б якось контролюється якість.
– Якщо порівнювати пиво масового іноземного виробника, яке продають в Україні, чи є різниця між ними?
– Декілька років тому я побував на одному із заводів пива у Чехії. Там зайшов у кафе і сказав офіціанту, що у нас теж є їхнє пиво, на що він відповів: «То є не наше пиво».
– Скільки часу потрібно для виготовлення пива?
– Для різних сортів потрібен різний час. Здебільшого необхідно три тижні. Хоча масові виробники випускають за три-чотири дні. Дріжджі повинні мати час для того, щоб «з’їсти» цукор. Деякі види пива можуть готувати і чотири місяці. У Бельгії є пивоварні, де можна спробувати пиво 50-літньої давності.
– Який має бути термін зберігання пива?
– Якщо це якісне пиво, приготоване у чистих умовах, розлите у пляшки чи кеги, мінімум повітря і немістить лишніх бактерій – воно може стояти дуже довгий період. Якщо ж воно ще й захмелене, то може зберігатись і роками.
Сніжана САМАНЧУК
Comments are closed.