Коли на горизонті виникає небезпека, цілком нормально, що наш внутрішній діалог спрямовується на самозахист. Проте стратегії, котрі наш мозок автоматично вибудовує під дією постійного стресу – не найкращі наші помічники. Самокритика та негативне мислення бережуть нас від того, щоби ми пробували щось нове, адже існує ризик невдачі та розчарування.
Найтривожнішими ці думки можуть бути вранці, коли ми виринули зі сну, на якість якого негативно вплинув стрес, а наш рівень цукру дуже низький через те, що “стрибав” напередодні.
Як зарадити: аудіокниги, подкасти, записи для медитації тощо “заглушать” голоси та допоможуть підсвідомості зрозуміти, що ви в безпеці. Щоби “на нервах” не тягтися за солоденьким, добре з’їсти трохи горіхів, наприклад, мигдалю, в якому є вітамін В, цинк, магній, омега – все те, що потрібно для регуляції роботи нервової системи та стабілізації настрою.
Між іншим, у тих, хто регулярно займається медитацією та іншими подібними практиками, знижується рівень гормону стресу, кортизолу, поліпшується нейропластичність, підвищується рівень співчутливості та, що ще важливіше, самоспівчуття.
Втома очей
Відчуття втоми, свербіж та біль в очах – на жаль, нерідкісне явище в наш перенасичений екранами час. А стрес ще й змушує наші зіниці перебувати в розширеному стані – щоби ліпше пильнувати периферичним зором, чи не наближається небезпека. Постійний стрес також здатен підвищувати чутливість очей до світла.
Як зарадити: під час перерви від роботи відпочиньте й від смартфона, заплющте очі та помасуйте повіки, щоби стимулювати зволоження очних яблук. Охолоджені кружальця огірка чи пакетики з-під ромашкового чаю – прекрасний заспокійливий компрес.
Узагалі якомога частіше намагайтеся робити паузу від перебування перед екраном. Не беріть гаджети до спальні, радше почитайте книжку чи послухайте музику. Встановіть собі чіткі правила, коли ви не перевіряєте імейлів та не заходите в соцмережі.
Напруженість у щелепі, головний біль
Стискання щелеп та прилив крові до скронь – це одна з основних реакцій тіла на стрес. Але наслідками можуть бути відчуття напруженості в щелепі, шиї та плечах, головні болі та скреготіння зубами.
Як зарадити: коли їсте, то жуйте повільно та вдумливо, це поможе розслабити лицеві м’язи, зокрема навкруг щелеп. До слова, хороша “вправа” для щелеп – жування селери, адже у ній ще й міститься речовина апігенін, котра заспокійливо діє на нервову систему.
Добре зарекомендували себе остеопатія та акупунктура. А ще є ось така вправа:
- починаючи з середини брів, пощипуйте себе, рухаючись до краю, до скронь, підберіть масажні рухи, котрі будуть вам приємніші;
- далі помніть та пощипайте за вухамі й самі вуха;
- потім так само спустіться по шиї ззаду, розімніть її та плечі;
- розкрийте рота, порухайте шиєю та плечима, щоби зняти з них напругу.
Спазми, біль у животі
Ентерична частина нервової системи – це сукупність нервових клітин, розташованих по всій довжині травного тракту. Вона перебуває у постійному “діалозі” з мозком, реагуючи як на внутрішні, так і на зовнішні стимули.
Стрес здатен миттєво “зупинити” процес травлення, тож якщо ви попоїли, а потім сталося щось, що вас схвилювало, може виникнути здуття та біль.
Як зарадити: спробуйте в буквальному сенсі заспокоїти ваш живіт. Якщо є змога, то ляжте, трохи зігнувши ноги в колінах, або зручно сядьте (не перед екраном) та легко покладіть долоні на низ живота, щоби він вільно піднімався та опускався під час дихання.
Старайтеся видихати саме животом. І розслабте щелепу.
Дратівливість і гнів
Злість – це нормальна відповіль на біль, загрозу та несправедливість. Це здорова реакція, якщо ви в змозі висловлювати її спокійно та раціонально, не кидаючись на інших.
Як зарадити: спробуйте фізично вивести себе з ситуації, котра спричиняє дискомфoрт, знайдіть місце, де зможете трохи побути на самоті. Покладіть одну руку на серце, другу – на живіт. Дихайте. Можна спробувати обійняти себе, адже “самообійми”, як і обійми іншої людини, сприяють виробленню окситоцину. Погладжування та масаж, тепло рук заспокоюють нервову систему, дають сигнал, що все гаразд, і ви в безпеці.
Як відомо, кількість стресу в нашому житті значно збільшують соцмедіа. А ще експерти радять більше рухатися і та вчити себе вигадувати позитивні сценарії розвитку будь-якої хвилюючої ситуації.
Comments are closed.