Нагадуємо, до 1 липня власники квартир мають визначитися, хто ж управлятиме їхнім будинком. Є два варіанти — або обирають управляючу компанію, або ж беруть керування на себе і створюють ОСББ. В іншому разі їхній будинок виставлять на конкурс. Як на практиці виглядає створення того ОСББ, з якими труднощами стикаються ті, хто обрав цей варіант, та в який момент помилка не допустима?
Проблема на проблемі
«Австрійський будинок на Мазепи, зведений на початку ХХ століття, стан жахливий, квартир 26, більшість мешканців пенсіонери, а ще дуже багато квартир, які здаються, — так розповідає Богдана Юїч про свій будинок. — Це, напевно, найгірший варіант для створення ОСББ. Але ми його створили».
Дана каже, що ОСББ хотіла давно, але поштовхом стало повідомлення від МІУК, яке отримав один їхній пенсіонер: мовляв, якщо ви не визначитеся з управителем, то держава сама його призначить. Той передав іншому сусідові, а той вже їй. І вирішили спробувати.
«Перш за все, я пішла в департамент, там є начальник відділу житлового господарства Геннадій Пономаренко, і він нас консультував весь час, — розповідає Богдана. — Почався процес з того, що треба було зібрати ініціативну групу з трьох людей, зібрали. Далі найважчий етап — збирання інформації про жителів, треба було знати, хто є власник, площу квартири, за яким документом людина є власником. В ОБТІ нам відмовили, кажуть, з них зняли ці функції. Відправили до державного реєстру прав власності на нерухоме майно. Він є на сайті Мін’юсту. Я «забила» наш будинок, а там лише чотири людини, бо вони почали заносити дані десь з 2013 року. Що робити? Ходиш по людях, випрошуєш телефони….».
Потім у будинку провели збори — роздрукували закони, статті і т.д.
«Прийшло багато людей. Коли я почала з ними говорити, то поставила одне питання — а що вам доброго зробив ЄРЦ? — пригадує Дана. — І — тиша. Вони у нас лиш прибирали сходові і прибудинкову, а ще поміняли частину даху, бо вже сусідам текло. І все. Я пояснювала, що з ОСББ усі гроші з квартплати підуть на наш будинок».
Після цих зборів мали відбутися установчі, запрошення треба було розіслати всім власникам.
«Я хвилювалася, що не прийдуть, але прийшли і всі проголосували «за», — каже Богдана Юїч. — Не було лиш однієї жіночки та власника кафе, який не має на нього жодних документів. Зрозуміло, що він «проти». Тут найважливіше обрати адекватного голову і членів правління. По-суті, це має бути людина, яка любить будинок і готова вкладати у нього. Голова у нас — лікар, батько трьох дітей, який уже за свої гроші зробив дуже багато. І голова, і члени правління відмовилися від зарплат».
З квітня їхнє ОСББ «Мазепи, 28» існує офіційно. Хоча і з реєстрацію без проблем не обійшлося.
«Ми десь два тижні ходили в реєстраційну службу, у них вимоги до протоколу зборів міняють щодня, нервів вимотало багато, — продовжує Богдана. — Відкрити рахунок у податковій було просто. Важко було взяти в МІУК акт прийому-передачі. Спершу писали, що в нас там не знати скільки майна, потім була проблема зі схемами інженерних мереж… Казали, що нам ту технічну документацію робити не будуть, бо… не будуть. Ми навіть казали, що підемо в суд. Але потім подумали, це займе роки, а без акту ми просто не можемо працювати».
Як би то не було, їм це вдалося. От зараз всім будинком будуть вирішувати, хто митиме під’їзди.
«Є будинки, де мешканці миють самі, і наш голова каже, я готовий, бо «не страшно каку мити, а страшно в каці жити», — говорить Дана. — Ми хочемо зекономити і вкласти у ремонти, бо є проблеми з фундаментом, з підвалами, з тріщинами».
І хоча то все було дуже непросто, вона запевняє, що не шкодує ні на йоту.
«Люди не мають розуміння, що таке право власності, вони звикли, що їм мають зробити, — підсумовує Дана. — Але я виню в цьому державу, яка не зробила жодної спроби, аби реально донести інформацію. Я читала, як ця реформа була у Польщі чи Литві. Проводилися величезні семінари, людям, особливо з бідних районів, надавалися пільги, якщо вони створюють ОСББ. У нас держава просто стала осторонь».
Всеконтрольна голова
ОСББ «Андромеда» на Сорохтея — одне з найстаріших і найкращих у місті, створене ще у 2004 році. З його головою Марією Павлюк говоримо якраз перед її зустріччю з мером. Вона йде вирішувати проблему.
«Ми створили ОСББ, тому що пішли чутки, що наш будинок заберуть під готель, — розказує Марія. — Не просто то було. Влада не дуже на то йшла, але… І зразу я почала приватизацію: спочатку підвали закріпила за кожною квартирою, потім прибудинкову територію приватизували, ще й загородили її добротним парканом. Усі комунікації внизу поміняли, бо було гниле. А потім і зробили в кожній квартирі автономне опалення. От зараз бруківку ставимо».
Звідки на це кошти? Голова каже, будинок маленький, грошей аж таких нема, але вона бере участь у всіх можливих проектах міської влади, домовляється з депутатами, мерами… От зараз їхній будинок, як лялечка, одна біда лишилася — через підвал іде теплотраса до сусідніх будинків і кожного року її прориває.
«Ми вже до тої труби не маємо ніякого стосунку, скільки років вимагаємо, аби її вивели, обіцяють, а от зараз прийшов лист від заступника мера Вітенка, що нема грошей. Як не зроблять, то піду в суд», — каже жінка.
Вона не жартує, навіть показує готову позовну заяву. Хоч пані Марія вже на пенсії й виглядає дуже тендітно, сама каже, що її бояться і поважають. У будинку вона стежить за всім, от сама зранку і ввечері включає світло на щитовій. Вже й підрядники знають, що з нею жарти погані, вона перерахує всі труби, звірить ціни у магазині і не обдуриш ні на копійку. І не дивно — у минулому голова працювала ревізором.
Що буде з іншими?
Отож, що станеться 1 липня? Начальник відділу житлового господарства Геннадій Пономаренко пояснює, що з цієї дати місто почне формувати конкурсну пропозицію.
«Якщо міністерство щось нове не вигадає, бо на нині сам конкурс не прописаний, — пояснює він. — Має бути якесь положення чи хоча б критерії, від яких відштовхуватися. Бо зараз кожне місто придумає щось своє, а тоді підуть суди».
Зараз виходить як — до 1 липня мешканці мали можливість створити ОСББ, обрати управителя, або ж лишитися у старого. До речі, Пономаренко каже, що чимало будинків підписують протоколи, що хочуть лишитися з МІУК. Варіанти є. Ну а ті, хто взагалі нічого не вирішив — вибачайте, будинок виставляється на конкурс.
До речі, поки не буде оголошено результатів конкурсу, а для всіх будинків у місті це може й рік зайняти, будинок лишається в старого управителя. Так само ніхто не забороняє змінити управителя чи створювати ОСББ і після 1 липня. А от в чому таки є проблема, якщо на якийсь «незручний» будинок взагалі не буде претендентів — цей момент в законі не прописаний.
Чи є нині у Франківську ринок управителів? Пономаренко каже — починається.
«У місті є десь з десяток приватних ЖЕО, почали створюватися приватні структури, так звані управляючі компанії, і вони починають працювати з мешканцями. А щодо ОСББ — їх уже більше 200, ця реформа таки дала добрячий поштовх. Так, є проблеми, з тими ж реєстрами, технічною документацією. Але ж не може МІУК зараз забрати з квартплати гроші та робити документи на той чи інший будинок. Їх треба закладати в бюджеті. І далеко не вся та документація потрібна для роботи».
