На Франківщині жінка, що з дитинства була прикута до інвалідного візка, без жодних курсів опанувала перукарську справу та стала майстринею нігтьового сервісу. Оксана Кузнєцова навіть намагалася шукати роботу у салонах свого міста, проте коли їх власники бачили, що жінка має інвалідність, одразу ж відмовляли, йдеться в сюжеті «Добрий ZIK».
Оксана Кузнєцова з Коломиї – жінка з непростою долею. Спочатку остеопороз позбавив її можливості ходити, а потім смерть тата і хвороба мами забрала у Оксани дитинство та юність.
«Я дякую Богу за те, що я могла вставати, за те, що я могла їй допомагати. Нічого не кажу поганого. Дякую Богу за те, що дав мені можливість комусь допомогти. Моїй мамі було важче, ніж мені», – каже Оксана.
Лише зараз жінка вперше за багато років може побути слабкою, бо у неї з’явилася людина, яка любить і дбає про неї. Це її коханий чоловік Євген. Разом вони вже чотири роки.
«Вона привабила тим, що дуже позитивна. З нею весело завжди. Я наглядаю, щоб вона ніде не спішила, ніде сама не ходила. Якщо десь ходить, то беру її на руки, стежу, щоб по сходах сама не ходила», – розповідає Євген.
Оксана щосили намагається жити повноцінним життям і їй це вдається. Вона не може ходити ногами, тому навчилася ходити на руках. І хоч уся стіна у кімнаті Оксани завішана дипломами і сертифікатами з різних конкурсів і змагань, головного документу – про закінчення загальноосвітньої школи вона не має. Бо ніколи там не вчилася.
«Мене ніхто не учив. Якщо людина хоче, то сама все зробить. В мене сестра ходила до школи, вона училася і я там коло неї теж трошки собі вчила. Вона писала і я писала», – згадує жіночка.
Ба більше, Оксана самотужки навчилася перукарської справи, а згодом вивчила і нігтьовий сервіс. І почала цим заробляти собі на життя.
«От приходять до мене люди – сумні зі своїми проблемами. Коли ми сідаємо з ними і починаємо спілкуватись, то я їм говорю, що не все так в житті погано. Я макіяж роблю їм, зачіску. Люди бачать себе – які вони гарні вони і стають дуже задоволеними. Мені приємно і вони забувають про всі свої негаразди», – каже Оксана.
Коломиянка навіть намагалася знайти омріяну роботу, проте коли власники бачили, що жінка на візочку та ще й немає відповідної освіти, одразу ж відмовляли. Тому Оксана вирішила записатися на найкращі у місті платні курси манікюру, щоб отримати сертифікат. Проте навіть за гроші навчити Оксану всіх тонкощів професії манікюрниці у салоні вочевидь не захотіли.
Втілити мрію Оксані Кузнєцовій допоміг проект «Добрий ZIK» . Команда небайдужих журналістів подарувала жінці можливість пройти безкоштовні курси манікюру та гарантовано отримати омріяну роботу у салоні краси. Завдяки «Доброму ZIKу» Оксана ще раз переконалася: навіть, коли здається, що усі навколо звертають увагу лише на інвалідний візок, та твої фізичні особливості, завжди знаходяться ті, що бачать більше – твою душу, твої вміння, твій оптимізм.
Comments are closed.