До нього приїжджають на джипах і приходять з костурами немічні люди. Ґазди просять його розігнати хмари, а молоді дівчата – привернути коханого хлопця. Його син працює заступником голови РДА, а він живе в убогій хатині, грає на дримбі, говорить дивні речі. Він – це Михайло Нечай, мольфар і він є – у Верхньому Ясенові Верховинського району на Івано-Франківщині. Ексклюзивне інтерв’ю з мольфаром провела кореспондент ЗІКу.
– Пане Михайле, де Ви народилися, звідки Ваше коріння?
– Я справжній гуцул, народився в Верхньому Ясенові Верховинського району Івано-Франківської області. Але моя генетика – з Запорізької Січі, з Хортиці. Я – нащадок брацлавського полковника Данила Нечая, могила якого знаходиться у Вінницькій області. Як відомо, три великі українські постаті прославилися на цілий світ тим, що займалися окультними науками і магією, показували чуда різні – Данило Нечай, Іван Сірко та Байда Вишневецький.
– Ви називаєте себе мольфаром. А що означає це слово?
– Воно походить від слова «мольфа». Заворожений предмет на добро, або на зло. – В одному з інтерв’ю Ви сказали, що кожному мольфарові притаманний свій неповторний стиль роботи. Який стиль у Вас? – Насамперед я лікую людей травами, мікстурами, настоями, мазями. А також словом. Моє слово сильніше за кулю. Куля не завжди потрапить у десятку, а моє слово – завжди.
– Що Ви маєте на увазі?
– З допомогою слова я можу керувати і людиною, і навіть хмарами. Я градівник: яка б градова хмара не йшла на село, я її повертаю на ліси. Можу вигнати нечистих духів із людей, тварин, приміщень. Маю такий дар від Бога.
– Довелось якось прочитати, що Ви маєте дозвіл на читання лекцій з психології, філософії, сексології, демонології. Хто Вам давав такий дозвіл?
– Мені дозволив Бог. До мене приходять професори, науковці, дослідники, аналітики. Запитують про різне, і нема такого, щоб я не відповів.
– А що це за наука – демонологія?
– Це наука про світлі і чорні душі. Про чорну магію і про білу магію. Я – володар білої магії. Є у мене мій духовний провідник – Пантелеймон Великомученик. Коли мені дала благословення моя бабка, то у цей час у другому вимірі я побачив свого духівника, святого Пантелеймона Великомученика цілителя, собор якого є у Ватикані.
– Ви розмовляєте із нечистою силою?
– Ні. Я злі сили відганяю від людей, від людських домівок. Хата, в якій нема віри – це пустка, і вона наповнюється злими силами. Приходить демон, стає господарем тієї господи чи квартири. І більше у тім домі ніхто не може жити. Людина навіть може накласти на себе руки, або нечистий дух може її задушити.
– Пане Михайле, Ви телевізор дивитесь?
– Так.
– Скажіть, будь ласка, який політик у Вас викликає найбільшу симпатію?
– Нема такого. Для мене усі рівні своїм розумом.
– Раз на рік Ви заходите у печеру. Навіщо? Де вона?
– Я там очищуюсь дванадцять днів. Роблю це у серпні, коли на вулиці спека. Де та печера – не скажу. Це – таємниця. Там я завмираю, мене тоді для нікого не існує. Я вбираюся у чернечу одежу і йду туди.
– Бачу, на столі у Вас дерев’яний хрест. Що він означає?
– Цей хрест зроблений з осики, а осика – це деревина, яка відлякує нечистих духів.
– Пане Михайле, Вас не запрошували у програму «Битва екстрасенсів»?
– Я переглядав цю програму, але скажу Вам, що туди я б не пішов, Там даєш гроші і тебе роблять Богом. Там – лицемірство. Там нема жодного екстрасенса.
– Ну, принаймні, Кашпіровський для Вас – авторитет?
– Для мене – ні. Однак він справді володіє кількома видами гіпнозу, – науковим, шоковим і блокуючим. Та у церквах треба бити у дзвони, коли він з’являється поряд. Бо він – від диявола.
– А Ви до церкви ходите?
– Ходжу, але рідко. Я напівхристиянин, напівязичник. Ви ж подумайте: ми заходимо до церкви, цілуємо престол, хрест, а потім стаємо на коліна і поклоняємося, – кому Ви думаєте? Матінці Землі! Так що ми усі підсвідомо є язичниками. А ще я не люблю священиків. Понад те, скажу, що незабаром Ватикан буде знищений, християнська релігія занепаде і запанує язичницька віра.
– А як ставитись до Святої Сповіді?
– А Ви скажіть: чи дурний дурному може порадити, якщо він сам дурний? Чи голодний голодного може накормити, якщо він сам голодний? Священик такий же грішний, як і я. То чому я йому маю розповідати свої гріхи? Навіщо це? Ви маєте право сповідатися священику, якому уже 80-90 років, у якого уже духовний світ піднімається догори, а фізичний – опускається. А не молодому, який ласим оком поглядає на дівку.
– А Ви самі кому сповідаєтесь?
– Нікому.
– Ви можете впливати на поведінку людей?
– Так. Я можу зачарувати хлопця до дівчини або навпаки, дівчину до хлопця. Та я перед тим дивлюся, чи людина цього достойна. Це я визначаю по очах людини – бачу всі її потаємні думки.
– Пане Михайле, а весна цього року буде?
– Буде, і дуже рано. Вона цього року буде такою, якої ще не було.
– Ви консультували С.Параджанова, коли він знімав фільм «Тіні забутих предків». А з І.Миколайчуком познайомились?
– Так, це була Богом дана людина, у нього – талант від Бога. Я навчив його на дримбі грати. До речі, грою на дримбі можна вилікувати психічні розлади, а можна й ввести в транс людину.
– Скажіть, із якими проблемами до Вас найчастіше звертаються люди?
– Найчастіше приходять, коли розпадаються сім’ї, із різними слабостями; дівчата, яким зроблено вінок безшлюбності. Дівчина і на вроду гарна, і вищу освіту має, і сама, як фотомодель, а вийти заміж не може. Ось з такими проблемами.
– Коли Ви відчули свої здібності?
– У сім років я уже міг спиняти кров. Але я ще тоді був дитиною і не звертав на це увагу. Згодом, коли я у лісі пиляв дрова, один хлопець порізав собі артерію, і я йому допоміг. З того часу я точно знаю, що можу спиняти кров.
– А можновладці до Вас звертаються?
– Багато. Три місяці тому був Віктор Ющенко. Про що розмовляли, не скажу, однак скажу, що ця людина хоче добра для України.
Розмовляла Анна Тимофій.
Comments are closed.