У суботу, 5 березня, в анти-кафе «Станція» презентували соціальний проект «Форум-театр «My Way» та показ вистави «Дідух».
Форум-театр – це соціальний театр, який надає досвід та заохочує до активної життєвої позиції. Родзинкою є те, що глядач мав можливість в будь-який час замінити актора та змінити весь хід подій на сцені.
За словами координатора проекту «Форум театр «My Way»Юлії Острогляд, така форма театру давно розповсюджена у світі та починає розвиватися і в Україні. Зокрема, форум-театр вже діє у Києві, а відтепер буде і в Івано-Франківську.
«Це перша ластівка для Франківська, – говорить Юлія Острогляд. – Його мета – активізація суспільства, громади міста до позитивних змін. Він існує для того, аби ми набували власний досвід, пропонували свій варіант поведінки в тій чи іншій конфліктній ситуації. Також форум-театр, як і театр взагалі, існує для того, аби привертати увагу суспільства до соціальних чи особистих проблем».
Після невеличкої презентаційної частини, учасники проекту показали свою першу виставу під назвою «Дідух».
Юлія Острогляд розповідає, що ідея поставити саме її – народилася під час проекту «Схід і Захід: Різдво в Карпатах», який організовували молодіжна організація «Осмомисли».
«Тема вистави – криза взаєморозуміння між Сходом і Заходом України, – продовжує Юлія. – Ми вирішили, що це важливо, бо криза є, і, на жаль, вона збільшується. А нам все одно доведеться жити разом і треба відновлювати і налагоджувати діалог один з одним. У виставі є конфлікт, який зароджується на початку та у фіналі він на піку і призводить до негативних наслідків. Завдання форум-театру спонукати глядача замінити когось з персонажів вистави, обрати якусь іншу модель поведінки та спробувати недопустити конфлікт».
Отож вистава поділена на три дії. Головні герої – шестеро членів колись однієї міцної родини, які за один рік трагічних подій в Україні стають одне одному чужими. Тут є ді сестри – одна проукраїнська, інша – проросійська. В останньої – чоловік зі сходу, бізнесмен, що заробляє в Росії і всім доводить, що тільки туди й треба. В іншої – син Михайло, який служить в АТО. Є старенька мати, яка не може примирити дочок.
Конфлікт розпалюється різними провокаціями обидвох сестер, емоційністю, не хотінням слухати одне одного. В результаті – родина розпадається.
Після вистави глядачі ділилися враженнями, роздумували хто в тій чи іншій сцені агресор, а хто жертва. Самі пробували себе в ролі акторів, пропонували свої моделі поведінки, лиш би уникнути конфлікту, примирити сестер, родину, дійти порозуміння.
Організатори проекту будуть продовжувати ставити вистави й на інші наболілі теми. Також вони запрошують долучатися до форум-театру всіх охочих франківців та спробувати себе у ролі акторів.
