Хоча б раз у житті чи не в кожної людини виникає алергічна реакція на той чи інший подразник. Та й взагалі, кількість людей, хворих на алергію, стрімко зростає.
Алергія – це імунна відповідь організму на алерген. Напевне, жодне інше захворювання не зростає настільки зараз у кількісному відношенні, як алергія. В середньому, 10% населення хворіє алергічними захворюваннями, які мають дуже широку палітру проявів – від швидкої реакції організму і до хронічних захворювань.
„При алергічних захворюваннях дуже важливо не займатися самолікуванням, адже ті ж самі народні середники, вживання фітопрепаратів, можуть посилити алергію, – застерігає Оксана Швець, завідуюча терапевтичним відділенням №2 міської поліклініки №3, міський позаштатний пульмонолог та алерголог. – Найбільш поширені прояви виникнення алергії – так званий алергічний риніт, бронхіальна астма та атопічний дерматит. Є й рідші прояви, найбільш загрозливі з яких – анафілактичний шок, набряк Квінке, тощо”.
Лікар розповідає, що існує дуже широка палітра шкірних проявів алергічної реакції:
„При алергії можуть зазнавати ураження різні системи організму і деколи навіть фахівцеві непросто розібратися і встановити правильний діагноз. Тому сімейний лікар, чи лікар- терапевт збирає алергологічний анамнез, щоб виявити причину, оглядає хворого, дивиться, який характер має та ж висипка, призначає загальний аналіз крові, при потребі скеровує до лор-спеціаліста, до алерголога, який проводить шкірні тести. В будь-якій ситуації, чи при підозрі на алергічні захворювання, чи при їхньому загостренні, хворі повинні звертатися до спеціаліста”.
Існує широка гама самих алергій, які можуть бути харчові, медикаментозні, побутові, інсектні, тобто на комах, пилкові – при сезонному алергічному риніті, коли реагує слизова носа, виникають кон’юктиви очей. Алергії виникають і на домашній пил, і на шерсть домашніх тварин. Почастішали прояви нейродерміту, токсикодермії, реакції організму на екзогенний фактор.
Медики наголошують: алергічні захворювання лікуються, хоча існує поняття сенсибілізації, коли кожен наступний контакт з алергеном все сильніше проявляє себе.
„Непередбаченою можу бути реакція організму на медикаменти, особливо зараз, коли люди полюбляють займатися самолікуванням, і забувають, що найчастіше алергія може проявитися на антибіотики. Іноді при перших проявах кашлю пацієнти вживають антибіотики, що призводить до розвитку алергій.
Велике значення має стан шлунково-кишкового тракту, тому що люди із захворюваннями печінки, жовчного міхура, дискінезією жовчовивідних шляхів набагато частіше мають прояви алергії.
Не усі протиалергічні препарати, антигістамінні ліки є безпечними для здоров’я, особливо для людей, які мають проблеми з шлунково-кишковим трактом, серцево-судинними
хворобами. Є так звані різні покоління препаратів. Ліки „першого покоління” використовуються при алергічних реакціях негайного типу. Вони дають седативний ефект, але при них може виникати запаморочення, сухість в роті, змінюється координація рухів. Тому не варто самостійно вживати навіть такі відомі препарати, як дімедрол чи діазолін.
Препарати „другого-третього покоління” більш очищені, це – метаболіти. Вони не є повністю безпечними, при неправильному прийомі їх може виникнути, зокрема, ризик порушення серцевого ритму”, – розповідає Оксана Швець.
За її словами, алергологічні захворювання – це велика соціальна проблема, адже при активному розвитку їх зростає інвалідність населення. Тому лікування та профілактика загострень даного захворювання є дуже важливим фактором.
Comments are closed.