Хайкі, Боні та Люіс – найкращі пошуковики Івано-Франківського кінологічного центру при УМВС. Всі вони по місяцю несли свою важливу службу в зоні АТО, а хтось і двічі. Вони разом з кінологами дбали про те, аби в мирну частину України не потрапило жодного грама вибухівки та ні одного патрона.
«Зайдеш без стуку – з’їдять без звуку» – каже вивіска на воротах кінологічного центру. Під нею кнопка-виклик. Неприємний дзвінок, здається, чути на всю Польову, де й розташований центр.
Тут тренуються 22 собаки. Когось навчають шукати наркотики, когось готують на затримання. А чотири – профі з пошуку вибухівки та зброї. За словами начальника центру, старшого лейтенанта міліції Володимира Струсінського, зараз з Міноборони прийшла рознарядка тренувати більше таких собак, бо ж війна.
До речі, франківські пси вважаються найкращими. За методикою, яку розробили наші кінологи, тренують собак по всій Україні.
Володимир Струсінський першим поїхав на Схід у серпні минулого року зі своєю вівчаркою Хайкі. Місяць вони несли службу біля Слов’янська, на фільтраційних пунктах – перевіряли все і всіх, аби не допустити ввіз чогось небезпечного із зони АТО на територію мирної України.
«Ми з Хайкі працювали чотири доби на блокпостах, а три відпочивали, – розповідає Володимир Струсінський. – Було важко для неї. Умов – жодних. Стояла бочка із замерзлою водою, світла не було, то ми лиш ліхтариками підсвічували. Зараз робота вже поставлена».
Про Хайкі кінолог говорить, що має добрий характер, контактна іможе працювати з різними кінологами. З нею Струсінський вже п’ять років. Хайкі добре знає роботу.
Чоловік каже, зараз у них марудна робота на блокпостах, але попереду – важча праця.
«Припиняться обстріли, зачистять території від терористів, тоді ми будемо шукати міни та зброю, – говорить Струсінський. – Будемо їхати всі й надовго».
Ще додає, зараз готують одного пса на пошук тіл. Каже, вже дзвонили, аби їхати з Червоним Хрестом.
Роман Сахновський з Боні знайшли 570 патронів.
А Хайкі відпочиває у вольєрі. Кілька тижнів тому вдруге повернулася з АТО, разом з кінологом Миколою Мільковським. Працювали на блокпості у Слов’янську. Навіть затримали людину, яка була в міжнародному розшуку.
«Нову пошту» добре перевіряли, всі продукти, пакунки, – говорить кінолог. – Було, хлопці в Ізюмі гранати знаходили в таких передачах. Собака має знати 10 запахів – пластид, порох, тротил, інші. Як щось зачує, показує мені. Якщо заборонене знизу, то собака лягає, вгорі – сідає».
Одного разу, згадує Мільковський, о другій ночі, Хайкі раптово почала вити. Каже, був готовий до того, що щось має статися. О п’ятій ранку на блокпост під’їхала машина з газовими балонами, водій не справився з керуванням і автівка кілька разів перевернулася. Пасажирів одразу повитягали, балони перекрили. Ніби обійшлося…
Роман Сахновський чухає за вухом свою напарницю, з якою працює вже чотири роки. Це лабрадор Боні. У грудні був з нею на трасі Київ-Харків-Донецьк, за містом Ізюм. За добу оглядали понад 200 машин.
Роман сміється, що на блокпості інші військові дали Боні позивний Красуня. Каже, доводилося рятувати її від зайвої ласки і дворняжок, які прибивалися.
За словами кінолога, лабрадор – «дуже компактна порода». Боні в салоні залізе всюди – під сидіння, кермо. На вулиці – під вихлопну. Не раз вилазила брудна, як чортяка.
Якось вночі Боні нанюхала 570 патронів, які четверо чоловіків перевозили у мікроавтобусі. Знахідку вилучили, а перевізників передали куди треба.
«Зі мною був кінолог із Запоріжжя, знаходив у фільтрі мотора дві гранати F1, – каже Роман. – Окрім машин, оглядали кювети біля блокпоста. Завжди щось знаходили. Наш блокпост славився тим, що тут ду-у-уже добре шукають. Люди ніби йшли в туалет, а самі викидали патрони, гранати, аби нам не попастися».
Старший інспектор-кінолог Андрій Попаца з поважним семирічним Люісом служили в Купянську. Це крайня точка Харківської області, яка межує з Луганщиною.
Люіс – профі з вибухівки. Андрій був з ним і на «Євро 2012» у Львові. Добре себе там зарекомендували. Перед матчами по п’ять годин обшукували стадіон, кожен закапелок.
В АТО заступали на цілий день. Півгодини роботи, півгодини на відпочинок. Каже там інший клімат, інша специфіка роботи. Багато собак хворіли. Все впливало, як і на людей. Бо пси насправді – такі самі, іноді навіть кращі.
