Найдавнішою могилою на старому цвинтарі, що за готелем «Надія», є надгробок польського поета Маврикія Гославського. Пам’ятник відкрили у 1875 році, але похований поет був значно раніше – 19 листопада 1834 року, пише Репортер.
Перед тим Гославський брав участь в антиросійському повстанні. Після поразки намагався сховатись у австрійській Галичини, але його заарештували і запроторили до станиславівської в’язниці. Там він і помер від тифу, маючи 32 роки. Влада намагалася приховати повідомлення про смерть патріота, але не змогла. Похорон поета-повстанця перетворився на велику політичну маніфестацію.
Староста Мільбахер наказав одягнути померлого в арештантську робу. Коли ж зняли кришку домовини, то здивуванню присутніх не було меж – Гославський лежав у своєму бойовому уланському мундирі. Виявляється, в’язничний сторож-поляк таємно переодягнув поета перед похованням.
Але несподіванки на цьому не скінчились. Є розлогі спогади тих похорон. Їх написав чоловік, який заховався під літерами «Й. П.». Він згадує, що в церкві (а відспівували Гославського у греко-католицькому храмі приміського села Опришівці) до нього підійшла пані Маріана Беньковська. Вона передала Й. П. якийсь згорток і попросила непомітно покласти померлому під голову.
Чоловік прохання виконав. На цвинтарі, коли всі присутні стали на коліна промовити молитву «Zdorowas Marya», мемуарист тихцем поклав згорток у труну. Потім ще питався, що ж у пакунку, але Беньковська не сказала. Невдовзі вона померла, так і не розкривши таємниці.
