До початку вже четвертої хвилі мобілізації залишаються лічені дні. Зі слів Міністра оборони України генерал-полковника Степана Полторака, перша в цьому році хвиля мобілізації до лав Збройних сил України, як очікується, розпочнеться 20 січня і триватиме до квітня.
Джерело: ОДА.
При цьому планується призвати загалом 50 тисяч військовозобов’язаних. Мобілізацію планується проводити у два етапи. Протягом першого етапу лави ЗС України поповнять 24 тисячі українців, протягом другого – ще 26 тисяч громадян.
В контексті заяв генерала Полторака багатьох цікавить питання: яким чином відбуватиметься мобілізація, хто саме повноважний її здійснювати і як необхідно поводити себе військовозобов’язаному в разі отримання повістки з військового комісаріату.
Перш за все, слід зауважити: відповідно до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» левову частку повноважень щодо проведення заходів мобілізації покладено на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, зокрема щодо організації своєчасного оповіщення і прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку з мобілізації, сприяння військовим комісаріатам у проведенні мобілізаційних заходів тощо. Тому не дивуйтесь, якщо повістку про виклик до військового комісаріату вам принесе не людина у військовому однострої, а представник сільської ради чи, скажімо, працівник «Єдиного розрахункового центру».
Зрештою, про повістки: якщо вам принесли додому повістку, це ще не означає, що вас вже призивають до війська.
З досвіду третьої хвилі мобілізації: чимало галасу в суспільстві спричинила та обставина, що повістки з викликом до військових комісаріатів військовозобов’язаним мешканцям Прикарпаття почали надходити ще за кілька днів до офіційного оголошення мобілізації. Як наслідок – масові акції протесту, подекуди – захоплення призовних дільниць з подальшим нищенням призовної документації, відмова деяких сільських голів розносити повістки мешканцям тощо.
Напевно, ситуація розвивалася б зовсім не так, якби населення краю було краще обізнане про сутність тих процесів, які відбувалися. Адже чимало військовозобов’язаних, які тоді прибули за викликом до військових комісаріатів та пройшли медичне обстеження, так і не були призвані до війська у третю хвилю мобілізації. І не лише тому, що за станом здоров’я були визнані непридатними до військової служби. Просто з урахуванням їхньої військово-облікової спеціальності, віку, стану здоров’я, освіти, цивільного фаху тощо їм було визначено зовсім інше призначення на воєнний час.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає можливість виклику громадян України до військових комісаріатів (і відповідно обов’язок громадян прибути за таким викликом) для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час. На практиці такі виклики необхідні для уточнення місця проживання, рівня освіти, спеціальності та навичок військовозобов’язаних, вивчення їх стану здоров’я, придатності до військової служби тощо.
Так вже сталося, що до березня 2014 року система військових комісаріатів протягом кількох років цілеспрямовано під виглядом реформування Збройних Сил руйнувалася. Одночасно руйнувалася і система військового обліку. Як наслідок, ще й сьогодні значна частина даних військового обліку потребує додаткового опрацювання та уточнення. Чимало людей змінили своє місце проживання або й взагалі виїхали за кордон, чимало стали непридатними до військової служби внаслідок серйозних захворювань або отримали право на звільнення від призову за мобілізацією через те, що обіймають посади, на які накладено бронь, або ж як такі, що утримують трьох і більше дітей чи у зв’язку з доглядом (за відсутності інших осіб) за особами, що відповідно до чинного законодавства потребують постійного стороннього догляду, як йдеться у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Деякі люди за роки цивільного життя набули нового фаху, більш потрібного в сучасних умовах Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, ніж той, за яким вони перебувають на військовому обліку. Всі ці дані потребують вивчення і перевірки.
І вже на основі такого вивчення до уточнення даних та медичного обстеження щодо кожного військовозобов’язаного приймається рішення стосовно його призначення на особливий період. За результатами візиту до військового комісаріату військовозобов’язаним видається мобілізаційне розпорядження, у якому вказується куди і протягом якого часу він повинен з’явитись у випадку отримання повістки про його призов на військову службу за мобілізацією.
Слід зауважити, що неявка за викликом військового комісаріату в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» кримінальної відповідальності порушника за собою не тягне. Втім, за такі діяння законом передбачено адміністративну відповідальність відповідно до статті 210 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» і накладення штрафу в сумі від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інше питання, якщо ви отримали повістку про, власне, призов за мобілізацією (про що у тексті повістки обов’язково повинно бути зазначено). За неприбуття за такою повісткою до визначеного у ній місця (це може бути військовий комісаріат, призовна дільниця або будь-який інший спеціально визначений пункт збору особового складу) доведеться відповідати вже відповідно до вимог кримінального закону. Так, стаття 336 Кримінального кодексу України передбачає, що ухилення від призову за мобілізацією карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
В будь-якому випадку, отримавши повістку чи то про виклик до військового комісаріату, чи то про призов за мобілізацією, військовозобов’язаному необхідно у визначений повісткою час з’явитися у вказане в документі місце, маючи при собі власне повістку, військовий квиток, мобілізаційне розпорядження (за наявності) медичну карту, документи (в разі наявності таких), які надають особі право на відстрочку від призову за мобілізацією.
Comments are closed.