Хоч він і народився на Самбірщині, з раннього дитинства мешкав у Станиславові. Якщо відверто, то майбутній живописець був українцем лише наполовину. Його батько – залізничник Йосафат Сорхтей – значився чехом. Але сина він записав як греко-католика.
У Першу світову Осип воював у легіоні Українських січових стрільців. Тоді він створив цілий ряд шаржових портретів вояків, чим заявив про себе як про влучного карикатуриста.
Від 1920 року Сорохтей працює вчителем малювання у польській гімназії Станиславова. Пізніше переводиться до гімназії української. Її директором був Микола Сабат, що посів сьоме місце у нашому рейтингу. Відносини з авторитарним шефом у художника не склалися. Після того, як Сорохтей змалював директора у вигляді бульдога та ще й надрукував карикатуру в журналі, його виперли з гімназії та перевели у провінційний Снятин.
Потім Сабат пішов на підвищення, а Сорохтей повернувся до Станиславова. Його остання адреса – Шевченка, 1.
Творчий спадок митця становить понад тисячу робіт. Вершиною його творчості називають графічну серію «Голгофа».
Мистецтвознавці пишуть, що хоч Сорохтей і не належав до зірок першої величини на мистецькому обрії, все ж був яскравою індивідуальністю та унікальною особистістю.
Comments are closed.