В Івано-Франківську завершується реалізація міжнародного транскордонного проєкту про міжкультурну свідомість багатонаціональних міст. У його рамках франківці змогли познайомитися з культурами етнічних спільнот, які історично мешкали у Станиславові. А також вдалося дослідити територію Палацу Потоцьких. Результати свідчать про те, що наше місто – давніше, ніж вважали досі.
Дерев’яні будинки і кухні етнічних спільнот
Проєкт «Міжкультурна свідомість багатонаціональних міст: толерантність нових поколінь (InterCities)» за програмою Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027 реалізовують виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та Музей міста Марамуреш, розташований у румунському Сігеті. Він триватиме до кінця жовтня.
Фінансування проєкту традиційно є на основі співфінансування – 90% це гроші Європейського Союзу, 10% – міського бюджету Івано-Франківська. Таким чином, європейське фінансування для Франківська склало понад 200 000 євро.
Проєкт стосується свідомості та усвідомлення нас як творців історії цього міста. Тож ми проводили в рамках проєкту багато заходів з різними цільовими групами, – розповідає проєктна менеджерка Юлія Баволяк. – Зокрема, ми працювали з представниками етнічних спільнот, обговорювали їхні потреби в тому, як саме той культурний спадок і культурні надбання можуть бути висвітлені й представлені.
У рамках проєкту організатори співпрацювали з польською, єврейською, румунською, вірменською, угорською спільнотами. Зокрема, у рамках фестивалю «Місто-зірка», який влаштовували до відзначення Дня міста у травні 2026 року, для мешканців організували дегустацію народних кухонь цих етнічних спільнот. Також на території Палацу Потоцьких відбулася виставка, присвячена реставрації Вірменського собору у Львові.
Наші румунські партнери теж проводили багато заходів. Минулого року в них відбувався Форум практик реставрації дерев’яних будинків, – каже Юлія Баволяк. – На території їхнього музею під відкритим небом проводили майстер-класи, як робити накриття для дерев’яних хат. Потім їхній майстер відвідав наш фестиваль. У рамках проєкту румунські партнери відновлювали три історичні будинки у своєму музеї – угорської, німецької та української спільноти. Частину покрівлі якраз і виготовили на Форумі.
Також цьогоріч у Румунії пройшов літній табір на вісім днів в якому взяли участь студенти з Івано-Франківська – з ІФНТУНГ і з училища №3. Там вони вивчали архітектурні рішення для роботи з деревом. А з 19 по 23 серпня у Сігеті пройшов фестиваль короткометражних фільмів. Демонстрували й фільми української спільноти, була присутня делегація з Івано-Франківська.
Артефакти покажуть у музеї
У рамках проєкту провели й лекції про історичну та архітектурну спадщину міста, різних етнічних спільнот і культур у ньому. Була можливість не просто послухати лекції, а й пройтися центральною частиною міста та подискутувати біля окремих будівель.
А в листопаді 2025 року в Івано-Франківську пройшов великий форум у Палаці Потоцьких на тему «діалогу культур». Йшлося про матеріальну й нематеріальну спадщину в місті. Серед учасників були фахівці з Румунії та з різних міст України.
Важлива частина проєкту – це археологічні розкопки на території Палацу Потоцьких. Під час них вдалося знайти багато цікавих артефактів.
Археологи знайшли цікаву групу артефактів на території Палацу, які датуються XIV століттям. Наше місто отримало Магдебурзьке право у середині XVII століття, а наші знахідки датуються за понад два століття до того, – говорить директор КП «Простір інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар. – Тому точно поселення було тут раніше, і це сенсаційна знахідка на території комплексу. Також знайшли фрагменти скла, залишки люльок тощо. Їх теж можна датувати.
Зараз фахівці комунального підприємства фотографують знахідки у фотостудії. Згодом, завдяки обладнанню з 3D-сканування, втрачені елементи відновлять. Тоді артефакти зберігатимуться у сховищах, а відновлені 3D-копії будуть експонувати в музеї в Палаці Потоцьких.
Крім того, фахівці дослідили оборонні споруди на території комплексу.
Ми дослідили місце, де віднайшли фундаменти саме палацової будівлі, й територію біля його правого крила, – каже Володимир Гайдар. – Фундамент тут чітко датується періодом будівництва фортифікацій міста і комплексу палацу. Це фундамент, який має ширину більше метра, камінь видобували на Вовчинецьких горах. Також дослідили територію біля господарської брами, там є нерозритий підземний хід, він же і колектор, для дренажу води з території. Там є важливе нашарування конструктивних елементів. А вже біля огорожі – двометровий фундамент. Це свідчить, що мур значно давнішого періоду і він був саме оборонним.
Корпуси готують до реставрації
Також фахівці провели археологічні й натурні дослідження біля корпусу В, який готують до реставрації.
Встановили, що первісна будівля була одноповерховою, тому що знайшли щепцеве завершення горища і замуровані вікна, – пояснює директор комплексу. – Також знайшли сліди склепінь, які були добудовані у XVII столітті. Ця споруда дуже цікава і важлива, тому що має чітко виражені два періоди: палацовий – коли було склепіння, тільки один поверх і щепцеве завершення – і шпитальний, XIX століття – там інший тип цегли, кладки. Важливо показати ці два періоди під час реставрації.
Також за цим проєктом уже на завершенні проєктно-кошторисна документація на реставрацію цього корпусу. За словами Володимира Гайдара, зараз активно ведеться пошук інших грантових можливостей, щоб знайти кошти безпосередньо на реставрацію.
Крім того, вдалося завершити проєктно-кошторисну документацію на корпус Ж – це вже об’єкт часів військового госпіталю. Частину його вже реставрували, інша частина ще чекає свого часу.
Такі дослідження важливі для розуміння історії нашого міста, з якого часу тут було поселення. Кераміка – це ужиткові речі, які підтверджують, що поселення тут було давно, – додає Володимир Гайдар. – Монети, гільзи, елементи посуду – теж є важливими артефактами, які датують різні горизонти на території комплексу. Це – доказова база для істориків, для доведення нашої історії. Оборонний мур – фронтальна огорожа палацу – стоїть на масивному фундаменті. Можливо, перед палацом був рів і міст. Сподіваюся, згодом ми зможемо максимально дослідити все і мати доказову базу, щоб зробити гіпотетичну реконструкцію, як міг би виглядати комплекс раніше.
Авторка: Ольга Романська
Цю публікацію створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. ЇЇ зміст є виключною відповідальністю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Щоб дізнатися більше про програму Interreg VI-A Next Угорщина-Словаччина-Румунія- Україна, перейдіть за посиланням: https://next.huskroua-cbc.eu/.
ПАРТНЕРСТВО БЕЗ КОРДОНІВ
