Останнього удару по Станиславову завдали російські мародери в липні 1917, грабуючи і підпалюючи місцеві крамниці. Лише барону Врангелю і польським уланам вдалось усмирити п’яну солдатню.
Коли австрійці остаточно звільнили місто, то з жалем побачили, що його центральна частина лежить у руїнах. Тоді вони вирішили використати це у пропагандистських цілях. Була випущена серія поштівок із видами поруйнованих будинків. Війна ще тривала і багато галичан продовжували воювати на її неосяжних фронтах.
Як ви думаєте, що мав відчути мешканець Станиславова, отримавши поштівку з дому і побачивши, що зробили з його рідним містом кляті москалі? Австрійські чиновники логічно вважали, що серце вояка наповниться лютою ненавистю до ворога, він міцніше стисне кріс у руці і стане мстити, мстити, мстити…
І не важливо, що більшість тих руйнувань здійснила «рідна» артилерія. Солдатові про це знати необов’язково.
