Вистава «Квіти під руками диявола» – це друга прем’єра цього сезону. Постановку за мотивами однойменної п’єси Лариси Мончак покажуть на сцені вже у п’ятницю, 31 жовтня, та у суботу – 1 листопада.
Про роботу над постановкою та про її важливість на пресконференції розповіли режисерка вистави Надія Левченко, авторка п’єси Лариса Мончак та актори театру, пише Репортер.
Це перша режисерська робота Надії Левченко. Постановка над цією виставою почалася з драматичних читань, які Левченко проводила на різних майданчиках.
Я прочитала «Квіти під руками диявола» і сказала, що точно візьму це на драматичні читання, бо це про наше місто, – говорить Надія Левченко. – Я виросла на тих вулицях, про які йдеться у п’єсі. Але я ніколи не думала і не знала про ті факти й ту історію, яка там відбувалась. Тому це про – пам’ятати. Завжди. Бо це фундамент та основа того, як ми будемо жити далі. Ця вистава для мене – це одна із тисячі реплік мого міста, які я можу проявити.
Виставу «Квіти під руками диявола» підготували у новому жанрі – «затертий слід мого міста». За словами Лариси Мончак, те, що зробила режисерка, – це палімпсест.
Що це таке? На дошці писали текст, потім його затирали і зверху писали якийсь інший текст. Але воно з часом проявлялося і приходив той давній зміст, – говорить Лариса Мончак.
У виставі якраз йдеться про одну зі сторінок нашого міста – історію Станіславського гетто, яке створили нацисти 20 грудня 1941 року.
Читайте також: Праведники народів світу. Як прикарпатці рятували євреїв у часи Голокосту
Його межі пролягали вздовж теперішніх вулиць Галицької, Пилипа Орлика, Короля Данила та річки Бистриці Солотвинської. В це гетто, в ізоляцію та далі на знищення відправляли тисячі євреїв.
У виставі актори театру розкажуть історії єврейських дівчат, покажуть материнську любов, кохання, трагедію.
Одну з головних ролей виконує Мирослава Полатайко. Вона гратиме роль Юстини – жінки з непростим характером.
Це трагічна роль, це величний образ української жінки, яка пережила страшні події окупації – радянської та німецької, – розповідає Мирослава Полатайко. – Це моральна боротьба між жорстокістю і людяністю. Ця жінка рятує свого сина, рятує його любов до дівчинки-єврейки, не усвідомлюючи, на які жертви вона йде. Вона опиняється перед владою, яка може розстріляти, перед осудом сусідів, які будуть ненавидіти, переслідувати, а можуть і здати її. Юстина – це образ людяності в нелюдські часи.
Вистава є дебютною для молодих акторів: Яреми Ткачука, Ольги Федини та Анастасії Самборської.
За словами Ольги Федини, яка грає єврейську дівчину, її персонаж перегукується з нею самою.
На початку вистави вона є дуже наївною, відкритою до світу дівчиною, – пояснює акторка. – Та потім, під тими обставинами, які з нею стаються, вона мусить змінитися, аби вижити. Ця історія – про боротьбу та про віднайдення сили одне в одному. Про те, що завжди є сенс. І дуже часто він у близьких людях. І це важливо собі нагадувати.
Вистава і тема, яка в ній піднімається, є дуже важливими, вважає акторка Анастасія Самборська.
Про це саме час говорити й показувати, аби ми не забували, що було, тому що зараз ми теж живемо в історичний період, – говорить Анастасія. – І якщо ми будемо пам’ятати про ті війни, то і про нашу ніхто забуде. Ми всі граємо дітей, підлітків, які переживають складні періоди в житті. Нікому не хочеться цього бажати, але хочеться показати, що це є і це існує й зараз.
Квитки вже доступні за покликанням: https://www.dramteatr.if.ua/show/ та в касі театру.
Авторка: Світлана Лелик
Comments are closed.