У вівторок, 12 серпня, у просторі «Хартія-Хаб», що на Промприладі, відбувся показ фільму «Дике поле». Стрічку зняли за мотивами роману Сергія Жадана «Ворошиловград».
Про зйомки фільму та зміну сенсів у ньому після початку повномасштабної війни розповів сам письменник, музикант і військовий 13 бригади НГУ «Хартія» Сергій Жадан, пише Репортер.
Роман «Ворошиловград» він написав у 2010 році. А у 2018 за його мотивами зняли фільм, у якому показують схід України до початку російсько-української війни.
У стрічці головний герой Герман змушений повернутися у своє рідне містечко на Донбасі.
Його старший брат зник, тому тепер Герман повинен захистити сімейний бізнес — стару бензоколонку. А разом із нею — кохання і друзів дитинства у боротьбі проти тих, хто шматок за шматком захоплює землю.
Сергій Жадан говорить, коли він із командою працював над сценарієм, то в них виникла дискусія щодо того, якою мовою мають розмовляти герої. Адже вони хотіли, щоб фільм був психологічно достовірним.
Герої з різних соціальних прошарків, і хтось із них у реальному житті говорить українською, хтось — російською, хтось — суржиком. Сьогодні російська мова справді тригерить і ти озираєшся на це, як на певний подразник. Але на той момент просто перекласти фільм на українську нам здалося не найкращою ідеєю, – говорить Жадан.
Проте каже, за 7 років з моменту виходу стрічки через війну мовна ситуація в Україні змінилася.
Я не буду вас тішити ілюзіями, що сьогодні Харківщина чи Донеччина, чи Луганщина говорить лише українською. Бо це не так. Але те, що там стало значно більше української, — це однозначно. І головне, що там змінився статус і вага нашої мови, – говорить Жадан. – Це сталося внаслідок великої війни і ми платимо за цю зміну велику ціну.
За його словами, важливо, аби ця ціна була недаремною і в майбутньому на зйомках українських фільмів не виникало питання, яка мова з уст героїв звучатиме природно.
Фільм знімали на Луганщині, у Старобільську. З 2022 року місто окуповане.
У фільмі багато локацій, які сьогодні перебувають у зовсім інших обставинах. Наприклад, на початку фільму є дорога з Харкова до Старобільська, яка пролягає через Куп’янськ. Десь посередині цієї дороги зараз проходить лінія фронту. Вона проходить по річці Оскіл, на якій лежить місто Куп’янськ. З того боку росіяни, а з цього – українське військо. Лінія поділу там не є метафоричною. Це реальність, – каже Сергій Жадан.
Також додає, що багато акторів, які знялися у фільмі, сьогодні захищають Україну на фронті. Сам же Жадан зіграв у фільмі «Дике поле» епізодичну роль самого себе.
Читайте: Жадан у Франківську: “Щоб перемогти, нам треба багато мислячих людей”
Письменник каже, у книзі й стрічці залізниця є символом поділу. Проте значення цього поділу у 2010 році й зараз різниться.
Лінія етичного, морального, екзистенційного поділу проходила по цій залізниці. Тоді це було питання: чесності — нечесності, свій — чужий, кинути — не кинути, вести справи, залишатися чи навпаки продаватися, лягати під олігархів. Тоді йшлося скоріше про гроші, кар’єру, успішність, — розповідає Жадан. — Натомість зрозуміло, що після 2014-го, а особливо після 2022 року, це вибір: або ти живий, або ти неживий, або ти звідси, або ти з того боку. Ця залізниця — це лінія фронту. Зовсім інший вибір, зовсім інша ціна за цей вибір і вага цього вибору.
Після перегляду фільму охочі могли поставити запитання Сергію Жадану. А наприкінці заходу він прочитав уривок із книги “Ворошиловград”.
Нагадаємо, 2 липня, на Промприладі відбулася камерна зустріч із Сергієм Жаданом. Спершу він читав свої вірші, а потім відповідав на запитання публіки. Розповідав про «Хартію», її цінності, медійність та якою бачить Україну після перемоги.
Авторка: Мирослава Надкернична
