«Сподобається тим, хто любить відеоігри». Як дронарі «Хартії» нищать ворога

Бійці підрозділу аеророзвідки «Ясні очі», що воює у складі 13 бригади Нацгвардії «Хартія», впевнені: навчитися керувати дроном може кожен.

Тут зібралися інженери, айтівці, дизайнери, діджеї – професійних військових майже немає. Втім, усі мають мотивацію, а це, кажуть дронарі, в бою – найважливіше, пише Репортер.

Треба літати

Євген з позивним «Джонні» родом з Дніпропетровщини. До повномасштабної війни їздив на заробітки в Польщу. А у 2023 році з часом добровільно пішов до військкомату.

Читайте: «Хочу допомогти цій прекрасній країні» – колумбієць, який воює у «Хартії»

Коли я дивився новини, мене переповнювала злість. Тому пішов у військкомат. Потім чекав дзвінка, не дочекався й підписав контракт, – розповідає Джонні. – Спочатку потрапив у новостворену тоді 23 бригаду. Пройшов навчання по курсу молодого бійця, а потім – на навідника бойової машини. Спочатку працював з гранатометом СПГ – це ручна переносна гармата. Бо артилерії теж потрібна розвідка й навідники.

З часом Євген перейшов до 13 бригади НГУ «Хартія». Каже, тут особливо подобається спрацьованість у команді. Джонні служить пілотом БПЛА.

Тут потрібна посидючість, це може бути монотонна робота. Не завжди будуть цілі, які можна вдарити – ворожа піхота чи техніка. Натомість треба просто літати, наприклад, мінувати, – розповідає боєць. – Або влітку, коли сухо, треба щось підпалити – прибрати маскувальний фактор для ворога. А коли працюєш з дронами-камікадзе – це більш динамічно.

За час служби він пережив контузії, втрачав побратимів. Воював у районі Приютного, Авдіївки, Очеретиного, Часового Яру тощо.

У Часовому Ярі у нас з ворогом був такий собі паритет з погляду засобів ураження. Вони теж мали багато дронів, через це логістика у нас була складна – заїжджати у місто, коли ворог повністю контролює шляхи підвозу, – каже Джонні. – Щоразу доводилось вигадувати щось інше. Одного разу по нашій позиції відпрацьовували «градами», один снаряд впав біля нас. Мені тоді пощастило, була тільки контузія.

«Ясні очі» – і хлопці, і дівчата

У дні, коли військові не на позиції, вони тренуються. Поки що у бригаді немає гнучких графіків, щоб влаштувати зміни для бійців, адже підрозділ лише кілька місяців тому ввійшов до «Хартії» і зараз формується новий склад. Тож, потрібні люди.

Навчитись керувати дроном може кожен, але дійсно сподобається тому, хто любить відеоігри, – каже Джонні. – В іграх потрібна добра реакція, там схожа м’язова робота. Також знадобляться технарі, програмісти. Але я знаю людей, які взагалі не мали нічого спільного з цими галузями, та після навчання легко освоїли Mavic для розвідки, а з часом – і щось складніше. Головне – бажання.

Історія підрозділу розпочалась ще у перші тижні повномасштабного вторгнення. Дніпрянин Георгій Волков та інші однодумці об’єдналися, щоб допомагати місцевим правоохоронцям і ТрО. Коли стало зрозуміло, що бойових дій у Дніпрі не буде, десятеро ініціативних людей зі 100 на чолі з Георгієм створили команду ударних дронів.

Далі дронарі-добровольці допомагали кільком бригадам ЗСУ розвивати аеророзвідку. А на початку 2025 року «Ясні очі» стали підрозділом «Хартії».

Читайте: Командир «Француз». Як у «Хартії» воюють іноземці

Ми будуємо підрозділ з нуля, зараз перенабираємо склад, – каже Георгій. – Головний критерій – бажання. У нас літають і дівчата, і хлопці, всі з дуже різним бекграундом. Хтось був технарем, хтось – зовсім ні. Ми намагаємось максимально вкладати в навички людей – і відбір, і щоб займалися тим, що їм пасує.

З діджеїв у дронарі

Сергій з позивним «Петстеп» називає себе головним технарем підрозділу або ж керівником інжинірингу. У цивільному житті працював інженером-програмістом, а паралельно – діджеєм, писав музику. Навіть його позивний – з минулого, з нічних клубів. Колись псевдо Сергія було «Енімал» (англійською – «тварина»), а після одруження, каже, одомашнився, став «Пет» (англійською – «домашня тваринка»).

Навички програміста дуже допомагають. Є великий розрив між самою технікою і технічними навичками у пілотів, – розповідає Петстеп. – Буває, цивільні нам готують дрони, але не розуміють деякі моменти, які точно будуть у бойових умовах. Якщо техніка починає «багувати», з військової точки зору я можу знайти причину набагато швидше, бо знаю процес, як воно працює. Тому швидше можу дати фідбек як виробнику, так і пілотам. Наприклад, була ситуація, коли дрон в одному режимі злітає і падає. Але ми розібралися, що треба міняти режими – і все працюватиме. Якщо цього вчасно не зрозуміти, то можна сказати, що засіб не працює. А коли підтягнути всі деталі, то виходить дієвий засіб.

До армії Сергій доєднався у 2022 році. Спочатку займався 3D-друком для потреб військових. Потім познайомився з Георгієм Волковим і приєднався до «Ясних очей».

Читайте: «Культура нового війська». Як патронатна служба бригади «Хартія» допомагає дбати про бійців

Зараз я працюю з усім, що пов’язано з БПЛА: бомбери, мавіки – як малі розвідувальні, так і середні, і важкі, – говорить військовий. – Найбільше люблю керувати дронами. Це для мене як мотивація – спочатку зроблю роботу, а потім можна політати. Літати – це тренувати навички. У нас домовленість з Георгієм, що він буде випускати мене на позиції. Бо хлопці там мають багато вильотів. А мені доводиться їх наздоганяти.

За словами Петстепа, навчити цій роботі можна кожного, головне мотивація. Єдиний виняток – дуже поганий зір, таким літати на дроні буде важко.

Авторка: Ольга Романська