У 2024 році жителям Івано-Франківська вдалося відстояти дві зелені зони біля міського озера. На одній — архієпархія УГКЦ планувала збудувати храм площею 160 метрів квадратних, на іншій — інвестори хотіли спорудити реабілітаційно-оздоровчий комплекс для військовослужбовців. Якщо у першому випадку кульмінацією протесту стало повалення будівельного паркану, то в другому — бійка між прихильниками та противниками забудови.
Про це повідомляє Репортер з посиланням на Суспільне Івано-Франківськ.
Що представникам УГКЦ, що інвесторам із втіленням їхніх ініціатив сприяла Івано-Франківська міська рада: депутати ухвалювали рішення про виділення земельних ділянок та проведення інвестиційного конкурсу, міський голова Руслан Марцінків публічно підтримував спочатку ідею архієпархії, потім — ініціаторів будівництва реабілітаційного центру. Втім після пікетів, електронних петицій, обговорень у сесійній залі міськради влада зайняла нейтральну позицію. “Ми, як влада, — третій арбітр”, — сказав міський голова під час зустрічі з громадськістю 2 жовтня.
Які висновки про ситуацію навколо міського озера станом на кінець 2024 року зробили учасники акцій протесту, читайте далі.
“Не було комунікації з громадою міста”
Військовослужбовець Андріан Волгін, який постраждав під час конфлікту з прихильниками забудови озера, каже, що перш ніж ухвалювати рішення про передачу земельних ділянок, місцева влада мала зважити на думку жителів міста.
“Найбільша помилка в тому, що не було комунікації з громадою, — хотіли “нахрапом взяти” це питання. Спочатку громада просила що в першому, що в другому випадку: давайте комунікувати, зустрічатися, розмовляти, залиште зелену зону. На що міський голова відсторонився”, — каже Андріан Волгін.
“Ми змогли зібрати поруч людей, щоб діяти разом”
На зеленій ділянці, де планувалося будівництво храму, 31 березня містяни висадили квіти й саджанці та облаштували “Сквер воїнів Прикарпаття”. Містяни, що відстоювали іншу зелену зону, об’єдналися в громадську організацію “Парк ветеранів України” і домагаються створення такого парку замість спорудження реабілітаційного центру.
“Відразу після ухвалення рішення міської ради про оголошення інвестиційного конкурсу я і ще декілька десятків людей не лише відреагували, а й почали складати певний план дій: що необхідно для того, щоб виправити цю ситуацію. Таким чином інших людей, які теж бурхливо відреагували й хотіли якось допомогти, але не могли зібратися й не знали, що робити, ми змогли переконати й зібрати поруч, щоб діяти разом”, — пригадує співзасновник громадської організації “Парк ветеранів України” Максим Сич.
“Це — тільки перший раунд”
Станом на кінець 2024 року жодних будівельних робіт на обох ділянках біля озера не проводять. Втім Андріан Волгін каже, що історія із забудовою ще не закінчилася: “Можна сказати, що це — тільки перший раунд відстоювання зеленої зони, в якому ми, я не можу сказати, що перемогли, — відстояли”.
Цю думку підтримує й Максим Сич: “Зараз наживо жодні заходи не відбуваються, і трохи менша активність у соцмережах. Ситуація — на стадії, коли необхідно дотиснути, щоб цю комунальну ділянку прийняли на баланс відповідного комунального підприємства (Центру розвитку міста та рекреацій — ред.), а її призначенням стала б не комерційна забудова, а рекреація.
Міський голова не має часу для коментарів
Суспільне упродовж двох тижнів намагалося поспілкуватися із міським головою Івано-Франківська Русланом Марцінківим щодо ситуації із забудовою озера, протестів, й рішеннями міської ради.
Начальниця відділу патронатної служби міськвиконкому Ольга Гоянюк у телефонних розмовах із кореспондентом Суспільного повідомляла, що в міського голови немає часу.
Що відомо про забудову поблизу міського озера в Івано-Франківську
У 2024 році Івано-Франківська архієпархія УГКЦ планувала звести каплицю площею 160 квадратних метрів у зеленій зоні поблизу міського озера. Для цього територію, яку ще у 2018 році міська рада передала парафії УГКЦ, обгородили парканом. Ця ділянка є частиною відпочинкової зони, створеної у 2019 в межах програми “Бюджет участі”. На її облаштування місто витратило 300 тисяч гривень.
Спочатку занепокоєння щодо будівництва висловили мешканці прилеглих будинків, а згодом до протестів долучилися міські активісти. 24 березня 2024 року франківці провели першу акцію проти забудови. Попри суспільне невдоволення, мер Руслан Марцінків публічно заявив про свою підтримку будівництва церкви.
Щоб висловити протест проти будівництва каплиці УГКЦ у зеленій зоні, франківці організовували акції-пікніки. Вони приносили каву, чай, печиво, плакати, балончики з фарбою та квіти. На ділянці, яку міська рада передала під спорудження храму, люди висадили квіти, саджанці й кущі, назвавши її “Сквером воїнів Прикарпаття”. Паркан, що огороджував територію, розмалювали фарбою. Юристи архієпархії УГКЦ подали три заяви у поліцію щодо пошкодження паркану.
Згодом мер Руслан Марцінків визнав, що рішення про будівництво храму міська влада ухвалила без громадського обговорення. Прохання містян знайти іншу територію для зведення церкви міський голова проігнорував.
14 квітня архієпархія УГКЦ заявила, що готова перенести будівництво із зеленої зони. Під час зустрічі з противниками забудови 17 квітня представники церкви сказали: аби не загострювати конфлікт, на сусідній приватній ділянці зведуть малу архітектурну форму, яка слугуватиме каплицею та осередком для дітей з інвалідністю.
2 серпня 2024 року на сесії Івано-Франківської міської ради проголосували за оголошення інвестиційного конкурсу на будівництво реабілітаційно-оздоровчого комплексу в зеленій зоні поблизу міського озера. Йдеться про ділянку в межах вулиці Романа Гурика та міського озера.
Того ж дня поблизу адмінбудівлі понад 20 людей виступили проти забудови. У наступні дні на сайті міськради створили дві петиції: одна — про накладання мораторію на будь-яке будівництво в зеленій зоні; інша — на підтримку будівництва реабілітаційного центру для військових та облаштування відпочинкової зеленої зони поблизу міського озера. Обидва документи набрали необхідну кількість голосів.
Згодом франківці почали збирати підписи проти забудови ділянки. Ветеран Сергій Янчук ініціював створення там парку ветеранів. Щонеділі люди збиралися на цій території, проводили толоку та збір грошей на облагородження ділянки.
4 вересня військові та ветерани, які підтримували спорудження реабілітаційного центру в зеленій зоні поблизу міського озера, представили проєкт будівництва комплексу. Він передбачав, що 75% майбутньої забудови займуть комерційні приміщення для бізнесу. Решта — для безкоштовної реабілітації ветеранів, яку оплачуватимуть ці підприємці.
20 вересня в Івано-Франківську побилися військовослужбовці Андріан Волгін, який відстоює збереження зеленої зони, та Андрій Маджаров, який є прихильником спорудження реабілітаційного центру поблизу озера. Внаслідок конфлікту вони потрапили до лікарень. За фактом бійки поліція відкрила два кримінальні провадження. Заяви написали Андріан Волгін та його опонент Андрій Маджаров. Наступного дня після сутички приблизно пів сотні жителів Івано-Франківська, які прагнули зберегти зелену зону, знову зібралися на толоку.
2 жовтня всі прихильники та противники забудови зустрілися з владою, медіа та Русланом Марцінківим. Тоді мер анонсував скасування рішення інвестиційного конкурсу на будівництво. Проте припинити його змогли лише 14 листопада.
Читайте: У центрі Надвірної запровадять платне паркування
Comments are closed.