Змінити своє життя та за три місяці стати водійкою тролейбуса. В Івано-Франківську жінки дедалі частіше обирають таку професію. Із групи, яка нині навчається на базі “Електроавтотрансу” – три жінки й лише один чоловік, йдеться в сюжеті Каналу 402, пише Репортер.
Серед тих, хто опановує професію водійки тролейбуса, – франківка Наталія Оринчин. До цього вона працювала в торгівлі, проте вирішила змінити фах. Оголошення про набір на навчання побачила у тролейбусі. Так і наважилася спробувати свої сили. В торгівлі жінок багато, а в депо ні – каже вона.
Вирішила змінити професію, змінити щось в своєму житті, спробувати свої сили в такій дуже відповідальній роботі, – говорить Наталія Оринчин. – Навчатися – не те, щоби важко чи складно. Звичайно, це професія, яка потребує уваги і концентрації. Це все-таки робота з пасажирами, з людьми – ти за них відповідаєш.
Спершу довелося вивчити теорію: з чого складається, як працює електричне обладнання та контактна мережа. Після завершення теоретичної частини складали внутрішній іспит.
Як розповідає заступник директора КП “Електроавтотранс” Андрій Тютюнник, навчання триває три місяці на базі комунального підприємства.
У нас є свій навчальний клас, ліцензія на навчання з міністерства освіти для відповідного здобуття фаху – водій тролейбуса. За час навчання ми випустили 14 груп, – каже Тютюнник. – Зараз майбутні водійки практикуються. За навчальною програмою розпочалась техніка їзди. Все опановують поступово.
Читайте також: За кермом сержантка Нюта. Анна Старик з Калущини їздить на всіх видах техніки
Протягом трьох місяців з тими, хто здобуває нову професію, працюють досвідчені водії-інструктори.
Водій тролейбуса, інструктор Валерій Годованюк розповідає, що його учні мають по 20 годин водіння по території депо, потім 60 годин – по місті. Далі складають екзамен і отримують посвідчення водія тролейбуса.
Тоді вони йдуть на пасажирське стажування. Весь процес навчання водія тролейбуса – 160-180 годин. Виїжджаємо з педчастини, депо, під’їзд та відїзд до і від зупинки, пішохідний перехід, – розповідає Годованюк.
Інструктор каже, гендерних стереотипів на підприємстві немає – жінок радо навчають. Проте, щоб потрапити в групу, потрібно вже мати посвідчення водія категорії Б.
Коли вони до нас приходять, найважчим для них є габаритність. Тролейбус має довжину 11-12 метрів, а ширина з дзеркалами – три метри, – говорить Годованюк.
З цією та іншими труднощами стикнулась і Наталія Оринчин – та вчитись не боїться. Рішення змінювати фах жінка прийняла у свідомому віці. Віджартовується, після 45 освоювати нове не так легко. Довелось пригадувати шкільні знання – фізику, алгебру, геометрію.
На підприємстві кажуть: серед водіїв жінки ще не переважають, проте навчатись охочих більше саме серед них.
Читайте також: «Щоб не було звуків тривоги». Що просять діти з інтернатів у Святого Миколая та як йому допомогти
Comments are closed.