У Державному архіві Івано-Франківської області оцифрують давню періодику. Так архів зробить журнали та газети минулого століття доступними в електронному варіанті.
Це збереже їх для нащадків і дасть можливість легше скористатися пресою науковцям та всім зацікавленим, пише Репортер.
Усе безкоштовно
Оцифрування періодики – перший такий досвід за всю історію існування Державного архіву Івано-Франківської області. Ініціатива належить новопризначеному виконувачу обов’язків директора архіву Андрію Сміжаку.
Плануємо перевести всі документи в електронну форму, – каже Андрій Сміжак. – Розпочинаємо з найдавніших видань – газета «Слово», яка виходила з 1861 року. Після цього будемо оцифровувати пресу періоду ЗУНР – це унікальні, рідкісні, колекційні видання. Їх на Прикарпатті немає більше ніде, крім нашого архіву. У музеях можуть бути лише окремі примірники.
Йдеться про пресу періоду ЗУНР – «Република», «Републиканець», «Нова зоря», «Новий час», «Громадські вісті», «Кур’єр станіславівський», «Станіславівські вісті». Далі планують оцифровувати газети періоду міжвоєнного часу і Другої світової війни, коли Станиславів був під німецькою окупацією, – по 1944 рік.
Читайте: З церков та судів. Як на Прикарпатті знайти інформацію про своїх предків
Оцифрування вже триває, й у березні обіцяють викласти перші примірники на сайт. А наступного року розпочнуть переведення в електронну форму видань радянського періоду – як обласних, так і районних. Їх у державному архіві – не одна сотня. Зокрема, лише газети «Прикарпатська правда», яка виходила з 1944 по 1991 роки, є понад тисяча примірників.
А цього року запланували оцифрувати близько 100 газет і 100 журналів дорадянського часу.
Усі оцифровані примірники можна буде знайти у вільному доступі на сайті Державного архіву. Щоб переглянути чи завантажити копію, не потрібно реєструватися чи щось оплачувати – все безкоштовно.
Від цін до криміналу
Як розповідає директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук, через бойові дії жоден заклад культури не захищений від загрози руйнування. Тож важлива кожна ініціатива, яка збереже історію для наступних поколінь.
Недавно, 1 січня, у Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича прилетіли ракети. Тепер втрачені оригінальні речі, якими послуговувався сам Шухевич, – каже Ярослав Коретчук. – А на окупованій території, як ми знаємо, документи з музеїв знищують або ж вивозять на російську територію. Тому добре, що архів береться за оцифрування. Крім того, так ці документи будуть доступні для широкого кола.
Деякі примірники газет періоду ЗУНР зберігаються і в музеї визвольної боротьби. Зараз музей та архів планують підписати угоду про співпрацю, тож копії можуть увійти й до музейного фонду.
Для дослідників і краєзнавців у таких виданнях є багато цікавого, – говорить Ярослав Коретчук. – Крім політичних та історичних подій, які відбувалися на території нашого міста чи області, ми можемо дізнаватись побутові новини, кримінальні злочини, ціни на продукти харчування, оголошення з назвами тогочасних аптек чи магазинів. Це теж частинка історії нашого міста.
Також наприкінці 2022 року, за сприяння міської ради, музей визвольної боротьби розпочав роботу над сайтом, де будуть зібрані усі документи того періоду, що стосуються Прикарпаття. Наразі триває оцифрування документів – використовують не лише ті, що містяться у власних фондах, а й деякі екземпляри з львівських музеїв. З часом сайт планують наповнювати, але, як попереджає Ярослав Коретчук, робота займе кілька років.
Уберегти від ракет
За словами Андрія Сміжака, давні документи з архіву мають постійний попит у користувачів. Звертаються й іноземці, адже частина газет, які виходили на заході України, друкувалися ідишем, польською, німецькою мовами. Для іноземців планують зробити й англомовну версію сайту.
Звертаються і науковці, й студенти, які пишуть дипломні чи наукові роботи, – каже в.о. директора архіву. – Цікавляться інформацією про історію свого села, міста, про важливі події. У виданнях є багато реклами, оголошення – все це використовується у дослідженнях. Часто ми знаходимо матеріали з наших газет на інших сайтах чи сторінках.
Полегшити роботу дослідників, надати їм можливість працювати дистанційно – була однією з ідей проєкту. Крім того, так оригінали будуть у кращому стані, адже більшість користувачів зможуть використовувати електронні копії. Втім, завжди буде можливість прийти безпосередньо в архів і попрацювати з оригіналом.
Читайте: Оживити історію. Як у Франківську театр знімає фільми про українських повстанців (ФОТО, ВІДЕО)
Інша мета – збереження фондів в умовах війни.
Зараз є постійна загроза, що ворожі ракета чи дрон можуть прилетіти в архів і знищити цінні експонати, – каже Андрій Сміжак. – А так, навіть якщо б вони були пошкоджені чи знищені, на основі цих мікрофільмів, електронних копій, ми можемо відновити примірники дуже детально.
Процес оцифрування давніх газет і журналів – непростий. Спочатку зшиті примірники видань потрапляють у кабінет реставрації документів. Там їх розшивають, щоб кожен примірник був окремо. Далі їх оцифровують, а на комп’ютері редагують кожну сторінку: додають чіткість, контраст, вирівнюють текст. Після цього всі оцифровані файли завантажуються на комп’ютер.
Потім газета потрапляє у кабінет реставрації, ми підшиваємо її в нову обкладинку. Якщо є порвана сторінка, то реставруємо – і знову відправляємо на зберігання, – додає в.о. директора державного архіву.
Крім старої преси, у Державному архіві Івано-Франківської області зберігаються давні книги. Наприклад, стародрук церковнослов’янської мови 1453 року. Втім, їх не планують оцифровувати: документи вже пройшли реставрацію, тож їх не бажано розшивати, щоб відсканувати.
А також в архіві зберігаються сотні метричних книг, де міститься інформація про сімейну історію людей, які походять з Прикарпаття. Їх також цього року оцифрують – за проєктом з американською компанією Family Search International. Тоді всі охочі зможуть знайти інформацію про своїх рідних на сайті архіву.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.