5 грудня – Міжнародний день волонтера. Символічно, що в Україні його відзначають напередодні дня ЗСУ. Адже волонтери забезпечують надійний тил нашій армії. На Прикарпатті одним із активних є волонтерський центр «Татарівський оберіг», яким керує Оксана Мочерняк.
Про себе вона говорить з неохотою. Та коли йдеться про рідне село Татарів, емоцій не приховує. Волонтерський центр пані Оксана організувала у приміщенні власного колишнього пабу після початку повномасштабного вторгнення.
З нашого села мобілізували 61 воїна, і їм потрібна була наша допомога. Особливо на початку, коли всі разом шукали їм екіпірування. Було важко, але справилися. Нині, на жаль, маємо одного загиблого, одного зниклого безвісти й одного в полоні, – каже Оксана Мочерняк.
Наразі бійці найбільше потребують дронів і зимових коліс.
За словами пані Оксани, одного з воїнів-земляків перевели до підрозділу аеророзвідки. Потреба у дронах – велика. Крім того, волонтери постійно передають домашню їжу та одяг.
Буває, поставлять хлопці свої куртки біля буржуйки сохнути, а вони, ненароком, згорають. А сухий змінний одяг їм вкрай необхідний, – розказує Оксана Мочерняк.
Раніше волонтери передавали посилки особисто. Та нині більшість захисників із Татарова перебувають на першій і другій лінії оборони. Тож частіше співпрацюють з Новою поштою. Відправляють посилки часто, адже хлопці їм дуже тішаться. А особливо в період свят.
Окрім тушонок, сала, вареників, голубців, захисники завжди чекають на солодощі. Місцеві мешканці передають ящики цукерок, печива, домашні торти, а власниця пекарні Наталія Кульчицька – свіжий хліб.
Читайте: Врятовані та вільні. Як у Косові занедбаний килимовий цех став центром культури і підприємництва
За словами Оксани Мочерняк, аби швидко закрити збір, часто доводиться вигадувати різноманітні заходи: велопробіги, ярмарки, коляду. До слова, торік татарівські колядники зібрали понад 100 тисяч гривень. Цьогоріч знову планують іти з колядою до домівок. Тим паче, як розповідає пані Оксана, згуртувати людей – не проблема.
А нещодавно, 3 грудня, відбувся благодійний ярмарок.
Передувало йому освячення «Дзвону Перемоги», який виготовили з гарматної гільзи 152 калібру. Гільзу волонтерському центру «Татарівський оберіг» передали з Лиману. Освятили його біля стели Небесної сотні. Як каже голова Ворохтянської селищної ради Олег Дзем’юк, колись знімали дзвони й робили з них снаряди, а нині з гільз роблять історичні артефакти.
На благодійному ярмарку гості мали змогу скуштувати смаженого барана, банош і суп-шурпу. На ЗСУ вдалося зібрати 22 тисячі гривень.
На один дрон-камікадзе – зібрали, – констатує Оксана Мочерняк.
За словами волонтерки, працювати більше її мотивують воїни, а вона разом із мешканцями Татарова боїться їх підвести.
Я не маю права втомлюватись, адже хлопцям на передовій набагато важче. Люди в Татарові просто неймовірні. Завше приходять на допомогу: підприємці, староста Олег Дзем’юк, наш духовний провідник отець Петро Попович, дитячий садочок, школа… Активно допомагає військовий Іван Коренюк, він після поранення і зараз ще вдома. Ми всі працюємо на Перемогу. Я дуже горджуся своїм селом, – каже пані Оксана.
Авторка: Юлія Марцінів
Читайте: Хочу збитий танк. Як у Рожнятові дві жінки купили по дрону-камікадзе для військових
