Серед великої кількості обговорень про найкращі міста для життя все більшої популярності та визнання здобуває Івано-Франківськ. За результатами восьмого муніципального опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI), проведеного у квітні-травні 2023 року, місто стало третім у рейтингу найкомфортніших місць для життя.
Що робить Івано-Франківськ таким особливим та магнетичним для душі та розуму? Чи є тут щось більше, ніж лише цифри та факти?
Ми взяли інтерв’ю в людей, які переїхали в Франківськ з інших міст та в різний період часу.
Денис, 31 рік, реабілітолог
«Зовнішня краса Івано-Франківська — це лише вершина айсберга. Моя мама родом з Івано-Франківської області, тому малим я багато наслухався про цей край. Перший раз приїхав сюди у відрядження та одразу зрозумів, що залишусь назавжди. Тут тихо та спокійно, все знаходиться близенько. Порахувавши цифри, я одразу зрозумів, що у місті є можливості для розвитку малого бізнесу. Тому як тільки отримав цікаву пропозицію по роботі, то одразу переїхав.
Живу в місті 5 років і спостерігаю яскравий розвиток інфраструктури та інноваційність молодого покоління. За цей час створилось багато активних ініціатив і зросла громадська свідомість мешканців. Франківчани привітні люди, тому у мене появилось багато нових друзів».
Борис, 23 роки, актор
«Переїхати в Івано-Франківськ змусила війна. Ми з другом сіли в машину та вирушили на Захід. Мій товариш залишився у Львові, а я помандрував далі. Під Києвом залишились батьки, тому там я частий гість.
Коли прибув у місто, то одразу вирушив в театр. На той час там був один із найбільших волонтерських штабів Західної України. Можна сказати я там жив. Тоді я ще був студентом, але точно знав, що до Києва повертатись не буду.
Чи то мамине коріння, чи то люди, чи то любов до театру змусила мене тут залишитись, я й досі не зрозумів. Але Франик тепер називаю домом.
Зараз я працюю у театральній студії. Займаюсь танцями, активно волонтерю та просто живу життя. Адже з початком війни зрозумів, що немає куди гнатись. Треба жити тут і зараз.
Я ще не знаю чи переїздитиму кудись в інше місто, чи залишусь тут. Але точно знаю, що Франківськ займає особливе місце у моєму серці та й житті».
Рік, вік приховує, волонтер
«Я приїхав в Івано-Франківськ на початку війни. У мене не було упереджень чи страху. Я знав, що це культурне, європейське місто. Багато моїх друзів-театралів позитивно відгукуються про місцевий театр. Зараз я займаюсь англійською з дітками, які тікають від війни. В одному з місцевих волонтерських штабів, я навчаю їх англійської, граюсь з ними та просто намагаюсь розрадити.
Тут я познайомився з багатьма іншими волонтерами, й не тільки.
Хочу виділити франківчанок. Вони дуже красиві та привітні.
Як і будь-який ірландець, я люблю розважатись та спілкуватись з різними людьми. Часто відвідую паби, тут до мене ставляться приязно. Деякі власники закладів познайомились зі мною та зробили екскурсію сімейними броварнями. Я досі дивуюсь, як країна, яка перебуває у стані війни, може розвиватися такими стрімкими темпами. Я приємно вражений.
Я багато подорожував, побував в усіх країнах Європи, але в Івано-Франківськ закохався з першого погляду. Я люблю це місто».
На правах промо
Comments are closed.