Майстриня Оксана Грінберг з семирічним сином через війну тимчасово оселилася в Калуші. Своїми вмілими руками вже сім років створює інтер’єрні іграшки, ляльки, декор та книги для розвитку дітей.
У Калуші жінка познайомилась з людьми, яких вважає своєю мініродиною. І вже навіть встигла організувати виставку в Калуші та Франківську. Проте серце болить за рідний Нікополь, який постійно обстрілює ворог і який через підрив Каховської ГЕС залишився без води, пишуть Вікна.
Народивши другого сина, нікопольчанка почала активно цікавитися речами для розвитку дітей. На просторах Інтернету натрапила на книги з тканини для розвитку дітей, ляльки тільди. Першу книгу виготовила з тканини та фетру, яку продала родичам за символічну ціну. Іграшки виходили неординарні, а ще — працювало «сарафанне радіо» від задоволених покупців. Тож Оксана отримувала все більше замовлень.
Та початок війни все зруйнував. Майстриня до останнього не вірила, що Нікополь будуть бомбити. Оксана намагалася підтримати рідне місто, давала безплатні майстер-класи для дітей і вимушених переселенців. Коли планувала майстер-клас з виготовлення янголів-охоронців для ЗСУ, почалися сильні вибухи й обстріли. Тож в липні 2022 року майстриня з дітьми евакуювалася. Чоловік залишився в Нікополі.
Жили у гірському Вишкові, згодом — перебралися до Калуша. Безплатно надав житло підприємець і волонтер Роман Мацьків. Жінка називає його своїм янголом-охоронцем в Калуші.
Калуш сприймається легко. Відкриті, щирі люди, принаймні, мені такі трапляються, — каже майстриня.
Чоловік передав своїй дружині до Калуша практично всю майстерню. Зараз Оксана Грінберг активно шиє замовлення.
Каже, що в людей з початком війни зацікавленість до її робіт не зменшилася. А нещодавно майстриня почала шити з тканини іграшкових кицьок. З початком війни побільшало їх в українському вишитому вбранні. Завдяки замовленням Оксана Грінберг має можливість допомагати ЗСУ.
Жінка понад усе мріє про завершення війни та повернення до рідного міста. Проте зізнається, що буде сумувати й за Калушем, адже в ньому знайшла підтримку і свою другу родину.
Повний текст читайте на Вікнах.
