Пам’ятаю, як у 2021 році проводив акредитаційну експертизу під егідою шанованого НАЗЯВО* в одному з університетів зі статусом національного. Вивчивши матеріали справи, подивившись у методичні розробки викладачів, серед яких багато достойних та відомих у власних колах докторів і кандидатів наук, а особливо після спілкування з ними, у нас з колегами з’явилися сумніви. Сумніви щодо мови викладання, пише Максим Карпаш у Репортері.
Переліки посилань на літературу не містили практично жодного англомовного видання. Тільки російські книжки та власні твори українською, перенасичені русизмами, рисунки з підписами в більшості російською без перекладу і т.д. Найцікавіше, що у спілкуванні, яке передбачене процедурами акредитації у вищій освіті, як зі студентами, так і з викладачами, експерти почувались – як тероборонівці на блокпості навесні 2022 року. Дуже хотілося запропонувати цим людям сказати «паляниця», бо виглядало, що ми десь у Воронежі.
Кілька викладачів вперто спілкувалися з нами російською, навіть після мого зауваження відмовлялись перейти на українську. На пряме запитання до студентів, якою мовою їм викладають ці «рускоговорящі», ті відбивалися штампами, переконували, що українською. У звіті ми, звісно, відобразили наші спостереження, хоч прямих доказів порушення статті 48 Закону України «Про вищу освіту» не знайшли.
Читайте Максим Карпаш: Енергетичні прогнози на 2023 рік
Але до системи вищої освіти, як дуже інерційної, таки вже почало доходити. Настав час відмовитись від російської мови у роботі вишів насправді, а не вдаючи.
На початку року практично водночас у цьому керунку відбулися дві події. Києво-Могилянська академія внесла зміни у власні правила внутрішнього розпорядку, заборонивши застосування російської мови. НАЗЯВО поширило рекомендації щодо уникнення необґрунтованого використання російської у викладанні, рекомендованій літературі тощо – словом дало відповідь на мій задавнений біль.
Але основні зміни ще попереду. Скоро стара гвардія викладачів почне завивати про відсутність україномовних аналогів «фундаментальних» посібників і підручників російською мовою, якими вони послуговувались десятиліттями. Втім, як сказав ректор Могилянки, ексголова НАЗЯВО Сергій Квіт, зусилля спрямовані радше на зміну культури, ніж на покарання.
Читайте Максим Карпаш: Опалювальний сезон 2023/24 буде ще складнішим
Цілковито підтримую тренд на відмову від російської мови у вищій освіті, особливо в університетах-лідерах. Українська має стати звичною, а використання російської – меншовартісним, маргінальним, принизливим. Для категоричної більшості закладів вищої освіти на заході України це питання вже давно не актуальне. Ми й до 2014 року не надто зловживали російською, а тепер і поготів.
Враховуючи наші євроатлантичні амбіції, за які українці на фронті віддають життя просто зараз, пропоную перейти якнайскоріше до наступного етапу в мовному питанні. Треба активно вводити англійську як другу мову. Маємо собі покласти за просту та зрозумілу мету – диплом про вищу освіту мусить свідчити, що людина пристойно володіє англійською.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
*НАЗЯВО – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти
Comments are closed.