За українським законодавством будь-яка людина має право змінити як ім’я, так і прізвище. Навіть 14?річна дитина, за погодженням батьків, може це зробити. Єдине, що не можна поміняти — це по батькові. Колись і таке було можливим, але наразі вже ні. Однак, тим людям, які змінювали своє по батькові років так зо десять тому, нині дозволяють повернутися до свого родового. Слід зазначити, що є можливість встановити батьківство в судовому порядку. Відтак поміняти по батькові можна тільки за рішенням суду, що робиться в Україні дуже нечасто. Або — через усиновлення.
Натомість, аби поміняти ім’я чи прізвище (власне термін «зміна імені» включає і перше, і друге), треба мати лише велике бажання та малу суму грошей. За словами начальника Івано-Франківського РАЦСу Марти Ільницької, потріб-но звернутися до відділу РАЦСу з усіма документами, які видавалися людині впродовж життя на її ім’я та прізвище. Тобто різноманітні свідоцтва: про народження, шлюб, розлучення тощо. До речі, до оригіналу цих документів треба надавати копії. А також — написати заяву та додати дві будь-які фотокартки.
Документи подаються на висновок відділу внутрішніх справ. Одна із фотокарток йде саме до них. Інша ж залишається у РАЦСі та підкріплюється до заяви. Після того, як сформовано справу, треба підтвердити всі здані свідоцтва актами перевірок. Міліція протягом місяця перевіряє особу: чи, бува, людина не завинила перед державою? Якщо ж із цим усе гаразд, то процедура завершується.
Отже, працівники РАЦСу видають свідоцтво про зміну імені (яке може засвідчити, наприклад, диплом), а разом з ним і нові документи: свідоцтво про народження, укладання шлюбу, його розірвання тощо. Далі людина мусить особисто оформити свій новий паспорт.
Слід також зазначити, що така ж процедура стосується тих жінок, які розлучаються і бажають повернути собі своє старе прізвище. Однак найчастіше такий досвід переймають не розлучені жінки, а чоловіки, котрі виїжджають за кордон на заробітки, але вже мають там якісь «грішки». Повернувшись додому, вони відновлюють рідне прізвище. Єдиний нюанс — друга зміна імені коштує трохи дорожче.
Тож, якщо задумали зміну вперше, то вам доведеться оплатити держмито — 5,1 грн. і послуги управління юстиції (сума залежить від кількості документів, які подаються, але не перевищує 100 гривень). Друга ж процедура трохи дорожча — держмито 51 грн. і послуги управління юстиції, які якщо й перевищують сотню гривень, то не набагато.
Власне імена (а не прізвища), за словами Марти Ільницької, міняють вкрай рідко. За рік може трапитися два-три випадки. «Це переважно діти, які отримують паспорт. За процедурою ця особа повинна мати не більше, ніж два місяці з виповнення шістнадцятиліття. Перелік документів звичний: свідоцтво про народження, довідка з жеку, дві фотокартки і заява. Так перший свій паспорт особа отримує вже з таким ім’ям, яке їй би хотілося», — зазначає начальник РАЦСу.
Переважно це стосується молодих людей, яким дали одне ім’я, а все життя кликали іншим, — чи то батьки, чи то друзі. Але, як зазначає Марта Ільницька, такі випадки — поодинокі.
До теми
Астрологи стверджують, що зміна імені чи прізвища може бути небезпечною затією. Мовляв, людина має «відпрацювати» карму свого імені, отриманого при народженні. Тож, якщо не виконав одного завдання і вже взяв інше, то маєш шанс придбати собі проблему — аж до трагедії. Втім, є приклади невдах, які після зміни імені досягали великих успіхів у житті.
Comments are closed.