«Після перших обстрілів кілька днів буквально жив на підстанції, із кількагодинною перервою на сон у кріслі». Це спогади Андрія, майстра однієї з підстанцій на заході країни, яку ворог обстріляв уже кілька разів.
Усі 10 місяців війни рашисти цілеспрямовано б’ють по цих наших ключових енергооб’єктах. Пише Репортер з посиланням на сторінку НЕК «Укренерго».
Підстанційники щодня, майже цілодобово, у будь-яку погоду відновлюють зруйноване.
«Є роботи, які треба виконати терміново, незалежно від часу доби. Працювали з самого ранку і до пізньої ночі. Визначали пріоритети, обираючи, що саме потрібно відремонтувати першочергово».
А потім – знову повітряна тривога, вибухи і треба починати все спочатку.
Місяці важкої праці та недоспаних ночей, емоційного напруження і величезного бажання відновити пошкоджене і зберегти вціліле обладнання на підстанції. А потім – знову потужний ракетний обстріл, і знову ще більші, масштабніші руйнування. Дуже боляче дивитися на зруйноване обладнання, на цинічно знищений результат нашої праці. Але, особисто мені, це додало ще більшої впертості та бажання відновити усе те, що знищив ворог, – говорить Андрій.
Вони втомлені та виснажені, але знову і знову вперто ремонтують понівечене обладнання, попри мороз, вітер та сніг. Адже кожний працівник підстанції усвідомлює рівень відповідальності та розуміє, що від їхньої роботи залежить чи отримають наші домівки світло.
Ми добре розуміємо свою відповідальність і важливість того, що ми зараз робимо. Це наш бій, бій на енергетичному фронті, і ми обов’язково його виграємо, – каже майстер.
А ще більше кожен з них розуміє ризики, на які свідомо йдуть, коли щоразу виходять на свою роботу. Адже сьогодні саме підстанції – ключова ціль ворога, а значить кожен з них – під прицілом.
Comments are closed.