Скарги виникають не тільки з боку клієнтів ? скаржаться і представники банківських установ. Клієнтів зазвичай не задовольняє, що деякі банки безпідставно підвищують відсоткові ставки по кредитах, про що можуть повідомити або тією ж СМС-кою, або телефонним дзвінком. Представник банку, завершуючи дзвінок, каже: «Нашу розмову записано на диктофон». Очевидно, останні слова мають означати, що клієнт на умови банку погоджується.
Банки, в свою чергу, незадоволені затримкою виплат кредитної заборгованості. Мовляв, вони ж не винні, що когось звільнили з роботи? Тому інколи намагаються знайти спільну мову з клієнтами, якось піти їм назустріч.
Втручаються посередники
Такі конфлікти між незадоволеними банками та ображеними клієнтами на обласному рівні зголосилася врегулювати обласна державна адміністрація (ОДА). Протягом лютого керівництво ОДА декілька разів зустрічалося із керівниками банків та підприємцями з метою вирішити проблеми, які у них виникли через зростання курсу долара. Для цього вирішили підписати «Меморандум порозуміння» (далі Меморандум) між керівництвом ОДА, банківськими установами та суб’єктами господарювання, тобто підприємцями. Урочиста процедура підписання меморандуму мала завершитися до 2 березня, а після цього передбачалося напрацювати спільне звернення до Президента та Національного банку України щодо можливості врегулювання проблеми погашення валютних кредитів.
Меморандум визначає для кожної сторони конкретні зобов’язання. Банківські установи не повинні підвищувати відсоткові ставки за вже отримані кредити; не користуватися послугами колекторських компаній; давати кредитні канікули позичальникам; не вилучати у боржників майно, якщо вони погасили 50?% місячного кредиту; за можливістю продовжувати кредити тощо. У зобов’язання підприємців входить чітко дотримуватися угод із банківськими установами; при виникненні фінансових проблем своєчасно звертатися до банків та не допускати скорочення робочих місць. ОДА, у свою чергу, бере на себе зобов’язання інформувати та обіцяє виступати посередником між банками і підприємцями у разі виникнення конфлікту. Але в Меморандумі не зазначено, які конкретно гарантії дає ОДА банкірам чи підприємцям.
Підписувати ? не підписувати?
Такі неоднозначні (чи то недопрацьовані) пункти Меморандуму не можуть повністю задовольнити ні банкірів, ні підприємців, хіба що тільки адміністрацію, яка виступила нейтральним посередником. Тому до визначеного часу «порозумітися» не вдалося. Станом на 2 березня з більше півсотні банківських установ області Меморандум підписало тільки десять, деякі — із зауваженнями до цього документа. В адміністрації кажуть, що зараз процедура підписання Меморандуму — у «сирому виді», але процес переконання керівників обласних філій банків триває. Також з’ясувалося, що деякі банки не можуть підписати Меморандум, бо не дозволяє вище керівництво, а інші цей документ і не збираються підписувати, вважаючи його незаконним. Кореспондент «Репортера» з’ясовував у місцевих банкірів, чому у них таке неоднозначне ставлення до підписання Меморандуму.
Керівник івано-франківської філії банку «Форум» Ігор Поворозник, який поставив свій підпис без застережень, вважає, що Меморандум запобігає негативним наслідкам, які можуть бути під час фінансово?економічної кризи як для банків, так і для підприємців чи громадян: «Що стосується зобов’язань банків, то банк «Форум» ті зобов’язання давно виконує. Щодо обов’язків громадян та суб’єктів господарювання, хотілося би, щоб вони дотримувалися того, що записано у Меморандумі. А обласна адміністрація може бути тим третім незалежним суб’єктом, який допоможе знайти порозуміння між банками та тими суб’єктами, які мають проблеми з поверненням кредиту».
Крім банків, які беззастережно підписали Меморандум, є такі, що зробили це із деякими зауваженнями, зокрема до того пункту, який стосується зобов’язань банків. Зокрема голова правління «ПлюсБанку» Андрій Рязанцев каже, що повністю підтримує співпрацю між підприємцями, фізичними особами та банками. Але зауважує: «Перші три пункти Меморандуму якимось чином обмежують можливості банківських установ у поверненні проблемної кредитної заборгованості і абсолютно не сприяють пошуку компромісу між самим банком і його позичальником». Його банк, підписуючи Меморандум, погодився не підвищувати відсоткові ставки, давати кредитні канікули та продовжувати кредити.
На запитання, які є гарантії, що Меморандум допоможе знайти якийсь компроміс, Рязанцев відповів: «Банки і так всіма можливими методами намагаються знайти порозуміння із позичальниками. Адже їм не потрібні ні квартири, ні машини, ні будь-яке інше майно позичальника. Додаткова дія цього Меморандуму може бути у тому, що до висвітлення і організації всіх цих процесів долучилися ще й місцеві органи самоврядування та регіональне управління Нацбанку».
А керівник однієї із обласних філій банку, який не підписав цей Меморандум, сказав, що цей документ не відповідає чинному законодавству і є «просто актом піару, політичною заявою і не більше».
Вирішуйте самі
Голова «Громадського форуму Івано-Франківська» Юрій Соловей вважає, що підписувати меморандум потрібно, оскільки він формує певні правила гри у стосунки банків до клієнтів у нашій області. Начальник управління Національного банку в області Михайло Ставничий каже, що всі пункти, які є у Меморандумі, банки і так практично виконують.
Oчевидно, кожен підприємець та банкір для себе особисто має визначити, чи варто йому підписувати Меморандум. Адже ніхто з опитаних чітко не відповів, які конкретно гарантії дає цей документ тій чи іншій стороні. Ми не захищаємо ані банкірів, ані їхніх клієнтів.
Бо відомі випадки, коли договірні умови кредитування під час фінансової кризи порушують усі.
Comments are closed.