Тимчасово дозволені
В кінці минулого року сесія Івано-Франківської міськради затвердила антикризову програму. Сюди ввійшла всіляка підтримка місцевого товаровиробника. Відтак івано-франківські м’ясокомбінат, молокозавод та хлібокомбінат вийшли зі своїми пропозиціями до міської влади про те, щоб поставити тимчасові заклади торгівлі.
Слід зазначити, що існує рішення виконкому №?342 ще від 20 серпня 2003 року «Про припинення встановлення нових тимчасових закладів торгівлі (кіосків, павільйонів) на території міста». (До речі, є тимчасові заклади, а є — пересувні лотки. Другі відрізняються тим, що їх ввечері можна згорнути або вивезти на колесах). На той момент було лише одне «але». Воно стосувалося тих торгових закладів, на які до прийняття цього рішення були надані дозволи на проведення проектно-пошукових робіт на встановлення.
Минули роки і на одному з останніх виконкомів було прийняте рішення про надання дозволу на розташування тимчасових закладів торгівлі пресою поза межами центральної частини міста для 18 підприємців. Саме вони мали дозволи на проектно-пошукові роботи ще до 20.08.2003 р. І аж тепер їх будуть встановлювати.
Рішення виконкому передбачає, що старі заклади тимчасової торгівлі ніхто забирати не буде. Хіба через поганий зовнішній вигляд. Та й то, як розповідає Світлана Лосюк, заступник начальника управління архітектури та містобудування, перед тим як винести рішення на виконком, архітектура просить показати фотофіксацію існуючого стану. Якщо є зауваження, то їх вимагають усунути. Таким чином підприємці підмальовують фасади, міняють вивіски і приводять їх до людського вигляду.
Відтак рішення, яке було прийняте у зв’язку з кризовими заходами, буде втілюватися в життя. Інша справа, що робитиметься все не так, як того просять наші товаровиробники. Бо, скажімо, м’ясокомбінат просить виділити їм десяток місць в центральній частині міста. Натомість, скоріше за все, ці заклади будуть розміщені на околицях. Можливо, навіть одним блоком «молоко-м’ясо-хліб». Бо, як зазначає Світлана Лосюк, «підтримка нашого виробника це добре, але ми не можемо заполонити весь центр нашими виробниками».
Неодноразово на виконкомах та нарадах обговорювалося питання поставити «точки» на площах перед гіпермаркетами та іншими великими мережевими структурами. Оскільки ті або беруть податки з місцевих виробників, тому їхніх товарів там обмаль, або ж взагалі не продають нічого івано-франківського. Оскільки у 2003 році міська влада заборонила їх ставити, то з цим треба буде попрацювати. «Можливо ми внесемо у це рішення зміни в якісь частині. Але все це буде робитися згідно з чинним законодавством. І тільки на короткий час. Варто підкреслити, що це не будуть окремі підприємці — це будуть виробники», — наголошує Світлана Лосюк.
Пересувні та схожі на них
Рішенням виконкому від 18.03.08 р. №?117 було заборонено встановлення пересувних лотків швидкого харчування в межах визначеної історико-заповідної зони Івано-Франківська. Ця зона визначена відповідним положенням та прийнята міською радою 24.12.1998 року. Відтак до неї ввійшли вулиці: Січових Стрільців, Пилипа Орлика, Новгородська, Дністровська, Василіянок, Гаркуші, Івана Франка. Чому сюди не ввійшов ще ряд вулиць, які теж можна було б назвати історико-заповідною зоною (наприклад, Незалежності), — теж питання. Щоправда, Світлана Лосюк стверджує, що вулицю Незалежності вони теж відносять до цієї зони. Як зрештою і Старозамкову. Саме на останній скоро поставлять пересувний лоток м’ясокомбінату.
Наприклад, «форнетті» та «чудо-печі» також називаються пересувними лотками швидкого харчування. Хоча вони не завжди мають колеса, а тому їм не дуже підходить формулювання «пересувний». Однак вони мусять так називатися, бо ж, як ми писали вище, тимчасові заклади торгівлі встановлювати в нашому місті просто заборонено. «Управління архітектури проти «форнетті», бо вони наше місто не прикрашають, але треба дати робочі місця. Тому ми вибираємо менше зло», — каже Світлана Лосюк. І додає: «Якщо зараз не будемо давати дозволи, то множитимемо безробіття».
Саме через лояльність нашої влади, яка розуміє всю виразність безробіття, в місті так багато «шапок», «окулярів», «парасольок», «поповнень мобільних телефонів». Сюди ж входить книжковий ряд вулиці Незалежності. Поряд з ними йде морозиво. Яке, на його ж щастя, ніхто не називає пересувним лотком, а просто — «морозивом». Бо всі ж прекрасно розуміють, що воно там є і бути мусить.
Зовсім недавно управління архітектури отримало службову записку від заступника міського голови Ярослава Яцишина, в якій той просив, щоб вони погоджували лотки кожному підприємцю зокрема. Це все має свій зміст — адже таким чином кожен підприємець буде «прив’язуватися» до місця, а це впорядкує їх розміщення. Відтак така схема даватиме можливість людям пройти між «точками» і не загороджуватиме прохід.
До речі, досі працювала одна-єдина загальна схема, де було «точково» показано, де і що розміщено. І виглядало все приблизно так: підприємець показував на схемі свою ділянку, а архітектура погоджувала місце розташування. Майже навгад.
Стихійна торгівля
В Івано-Франківську вона була завжди. Щоправда, за радянських часів стихійна торгівля уособлювала тільки бабусь з соняшниковим насінням. До них влітку додавалися ще бабусі з полуницями, іншими ягодами чи городиною. Чим більш лояльною ставала влада до підприємницької діяльності, тим більш наглими ставали несанкціоновані торгівці. Позаяк нині влада хоче покласти цьому край, випливає підозра, що зробити це не дуже й можливо.
На одному з останніх виконкомів цю тему піднімали знову. Тоді й говорили про те, що рибу, яка продається майже біля ратуші, гральні автомати на вулиці Незалежності та й машинки, які там же даються на прокат, забрати просто не вдається. До речі, прокат машинок на площі Ринок має дозвіл на використання дев’яти квадратних метрів і платить податок місту, а ці — ні. Ніхто на виконкомі навіть не сперечався. Всі приречено погодилися, що місто не може із цим нічого зробити. Бо… не може, і край. Хоча, як виявляється, робить для цього чимало.
Оскільки функції управляння торгівлі полягають в тому, щоби контролювати торговельну мережу, то саме вони займаються дозвільною системою. Наприклад, на встановлення літніх майданчиків (з легальністю деяких влітку теж є проблеми) чи виносну торгівлю. Управління успішно здійснює контроль над цими закладами — виявляє місця стихійної торгівлі. Далі теоретично мало б включатися виконання.
«Рибі ми щоразу пропонуємо місце на ринку, — каже начальник управління торгівлі міськвиконкому Ігор Витриховський. — Не може бути так, що хто де хоче, там і ставить. Так ми будемо будувати дику державу. Я так розумію: храм для того, щоб молитися, школа — щоб вчити, лікарня — лікувати, а базар — торгувати. Це проста логіка».
До речі, Витриховський зауважує, що санстанція навіть не йде на перевірки стихійної торгівлі. Бо вона може перевірити тільки те, на що дає дозвіл. А в цьому випадку вони відправляють до міліції. До якої лише за останній рік міська влада відправила стоси звернень з проханнями та вимогами ліквідувати стихійну торгівлю. Мова йде як про незаконну торгівлю рибою та сільськогосподарською продукцією, так і про незаконне розміщення спортивно-розважальних автоматів у місті.
Слід зазначити, що міліція зрідка відповідає. Наприклад, повідомляє: проведено профілактично-роз’яснювальні заходи і правопорушників притягнуто до адміністративної відповідальності, а в разі повторного здійснення незаконної торгівлі предмети торгівлі будуть вилучатися.
Членів виконкому потішило одне: до новорічних та різдвяних свят були вжиті заходи щодо припинення функціонування спортивно-розважальних автоматів, які розташовані на площі Ринок та вулиці Незалежності. Хтось таки знайшов на них вплив. Щоправда, здогадуємося, мінімальний. Адже дуже скоро вони знову з’явилися.
Comments are closed.