Ситуація з депозитами ускладнилася ще з прийняттям 13 жовтня Нацбанком постанови, яка забороняє банкам достроково видавати депозити. Постанова ця покликана утримати банківську систему від краху і спровокована панікою серед населення, яке за тиждень вилучило $?3 млрд. внесків. Зняти це обмеження стане можливим тільки тоді, коли закінчиться фінансова криза в США, в Європі й, відповідно, в Україні.
Схожа до теперішньої постанова приймалася й у 2004 році, проте в тодішній було прямо написано — «заборонити видавати депозити». Тепер же, згідно з Цивільним кодексом, вкладник має право достроково забрати свій депозит. Тому у постанові Нацбанку прописано, що «не допускається виконання банками зобов’язань за угодами про залучення коштів до закінчення терміну повного виконання зобов’язань незалежно від категорії контрагента».
Хоча формулювання й інше, проте самої суті справи воно не міняє. Достроково депозит у банку забрати не можна, хоча в законодавстві й сказано, що людина має право розпоряджатися своїм майном. Проте, у цьому правилі, як і в кожному, існують винятки, тобто певні умови, при наявності яких ви можете отримати свої гроші з строкового депозиту достроково. Для цього потрібно довести банку, що у вас склалися надзвичайні обставини, тобто гроші потрібні на лікування, похорон, погашення кредиту, оплати комунальних послуг, навчання і т.?д. Саме такі непередбачувані обставини можуть бути підставою для дострокового розірвання депозиту.
Проте, як каже засновник франківської антиколекторної компанії Федір Олексюк, імовірність того, що навіть при доведенні цих фактів ви отримаєте гроші з свого депозиту, невелика.
В такому випадку слід написати заяву в Національний банк на дії цього банку, заяву в його центральне відділення, і в Прокуратуру, яка повинна слідкувати за дотриманням закону. А разом з тим паралельно подавати позов до суду, обов’язково при цьому врахувавши всі можливі «накрутки», як то моральна шкода і т.?д. І хоча судовий процес у вас займе близько 2?3 місяці, іншого виходу, на жаль, немає.
Трохи простішою є судова тяганина для юридичних осіб, власників депозиту. Аргументацією для зняття коштів може стати невиплата зарплат, за яку передбачена кримінальна відповідальність, сплата податків, нарахування у фонд соціального страхування, чи ті ж комунальні платежі. Легше їм також і обґрунтовувати всі неустойки. Та й Господарський суд справи розглядає швидше, аніж місцеві суди.
Для тих власників депозиту, термін дії якого закінчився, але банк продовжив його в односторонньому порядку чи перебування коштів на депозиті взагалі не зафіксовувалося в певних термінах, але банк все ж таки відмовляється їх повертати, вихід такий же, як і у всіх решта, — судовий позов.
Скільки судових позовів проти банків породить фінансова криза, можемо тільки уявляти, та й видається, що самі банки цим не надто й переймаються.
Проте, що вони будуть робити, коли криза все ж таки закінчиться, а в голові простого українця на рівні підсвідомості назавжди утвердиться асоціативний ряд «банк» — «суд».
Comments are closed.