—?З чого усе почалося? Запитую у маестро, досвідченого ландшафтного дизайнера Михайла Семенчука.
—?Я народився у Вербівцях Городенківського району. Батьки працювали в колгоспі, а ми брати і сестри, як підросли, то поралися біля домашньої живності: кури, гуси, індики, кролі, а ще город, грядки, а ще садок — яблуні, груші, сливи… Тож і у мене з дитячих літ, з шкільної юності переважав потяг до дерев, квітів, живої природи. Але не пішов я вчитися ні на лісовода, ні на агронома… А вивчився на токаря. Працював на «Автоливмаші», «Карпатпресмаші», згодом на сучасній цегельні, що у селі Загвіздя. А коли наша економіка почала «шкутильгати», зарплатню почали виплачувати з великими перебоями, вирішив поїхати на заробітки до Польщі. Займався різними роботами, зокрема працював у авторемонтній майстерні. І буває ж таке. Одного разу до господаря майстерні завітав поважний німець, якого звали Вольдемар. У нього зіпсувався легковик. І тут мені в пригоді стало знання німецької мови. Я швидко порозумівся із замовником, який похвалив мене за добре володіння німецькою. Домовилися, що він запросить мене до себе погостювати. Пунктуальний п. Вольдемар невдовзі надіслав мені запрошення. Так я опинився в Німеччині. Роботу знайшов у містечку неподалік Кельна. Працював у приватній фірмі «Бонсай шуле Шнайдер», яка займалася декоративним озелененням садиб, парків, скверів.
—?Звідки ж такі добрі знання німецької, яка, власне, й допомогла знайти шлях до поглиблення давнього захоплення флористикою?
—?За це вдячний своєму шкільному учителю Івану Михайловичу Барану. Він дуже добре вчив нас. Я переконаний, що це його заслуга в тому, що я став «на ноги», що майже дев’ять років пропрацював за кордоном, зокрема найдовше у Німеччині. Там я освоїв чимало таємниць дизайнерства, які дозволили мені після повернення з Німеччини «розкрутитися», відкрити свою справу, створити ось цей садовий центр. Я і моя сім’я раді, що спромоглися знайти для себе, для сім’ї улюблену справу. Усі ми тепер займаємося озелененням садиб, і не тільки «крутих», багатих замовників, але людей з середніми достатками. Кожен, маючи гарний, сучасний будинок, нині хоче мати навколо не грядки з буряками і морквою, а оригінальний ландшафтний дизайн: вічнозелені насадження, альпійські гірки, фонтани… Приємно, що до нас, у наш молодий центр, звертаються люди, замовники не тільки з обласного центру, але й з Долини, Брошнева, Богородчан, Надвірної, Львова і навіть з Києва. Їм імпонує наш професійний рівень, якість робіт, кваліфіковані поради по догляду за рослинами. Це тільки на перший погляд здається, що справа, якою ми займаємося, доступна й легка. Ті, що так думають, помиляються. Кожне дерево, кожна рослина, яка є у нашому зеленому арсеналі вимагають вдумливого, знаючого підходу. Треба багато знати про ґрунти, дерева, рослини, поливи, каміння, огорожі… Ландшафтний дизайн — це наука, яка постійно вдосконалюється, поповнюється новими відкриттями, модними віяннями. Адже в кожній країні — свої традиції, усталені норми, правила, клімат. Усе це треба враховувати. Ми постійно цікавимося спеціальною літературою, журналами. Крім німецької, вивчив ще кілька мов.
—?п. Михайле, бачу у Вас ідеальна чистота, чудова огорожа, прекрасна альтанка, перголи, місточки, басейник з фонтанчиком. Є навіть і саджанці фруктових дерев, районовані для наших умов.
—?У нашому садовому центрі завжди широкий вибір посадкового матеріалу. Зараз якраз ці сріблясті ялини йдуть у сплячку. Їх не можна заносити й утримувати у квартирі, у теплих приміщеннях. Усі ці рослини, кущі, дерева тільки для відкритого ґрунту. А стосовно замовлень, то ми виконуємо найрізноманітніші роботи з ландшафтного проекту, благоустрою і озеленення. У Німеччині я освоїв технологію вирощування бонсаїв — мініатюрних дерев. Особливо вдаються мені міні-клени.
—?А що в перспективі?
—?Незабаром у своєму центрі (ділянку під який виходжував?випрошував три роки) розпочнемо зводити спеціальний павільйон зі скла, дерева, каменю й бетону. Це буде не просто крамниця хвойних посадкових матеріалів, а ще одна сучасна оаза, яка слугуватиме тим, хто дружить з природою, хто закоханий у флору планети.
Comments are closed.