Павло Андрусяк: «Політологи виступають у ролі таких собі «політичних шаманів»

—?Павле Васильовичу, чим ідеологія і програма Єдиного Центру відрізняються від програм та ідеологій інших політичних партій, зокрема БЮТ, «НУ-НС» та Партії регіонів?

—?Програма «Схід і Захід разом» була у великій мірі гаслом під час останніх подій в Україні. І це буде основна ідеологія Єдиного Центру, який реально, а не на словах, має намір об’єднати людей, які живуть на Сході і на Заході України.

—?А чому саме Ви погодилися працювати у цьому проекті, вважаєте його справді перспективним?

—?Проект з самого початку чітко задекларував підтримку чинного Президента. На мою думку, Президент — це людина, яка на сьогодні справді забезпечує Західний вектор для України. Тобто ми говоримо про вступ у СОТ, вступ у НАТО, ми говоримо про визнання у світі Голодомору геноцидом, а це є справді політичним питанням. Тобто підтримка Президента на сьогоднішній день ? це Європейський розвиток України, і Єдиний Центр такий розвиток підтримує.

— Є така думка серед політологів, що проект «Єдиний Центр» — це такий собі тимчасовий проект, головною метою якого є показати хиткість і конфліктність «Нашої України» та коаліційної більшості загалом, такий собі «…ЄЦ» «Нашої України». Після розколу має з’явитися Президент і об’єднати в одну партію «Нашу Україну», Єдиний Центр і «здорові сили» Партії регіонів в уособленні Раїси Богатирьової, Бориса Колесникова та Рината Ахметова. Як Ви прокоментуєте таку думку?

—?Я з повагою ставлюсь до роботи політологів, але вважаю, що дуже часто вони виступають в ролі таких собі «політичних шаманів». Чим більше політологів щось прогнозує, тим більша ймовірність, що хтось із них все?таки вгадає, як воно буде насправді. Тож давайте зачекаємо.

—?Який вплив на Єдиний Центр має Секретаріат Президента і Віктор Балога зокрема?

—?Для того, щоб не було ніяких інсинуацій: Віктор Балога не є членом Єдиного Центру — це по?перше. По-друге, Секретаріат Президента є тільки Секретаріатом Президента. Ми чітко підтримуємо курс Віктора Ющенка — це поки що наша єдина точка дотику. Секретаріат Президента не керує Єдиним Центром, а Єдиний Центр не дає вказівок Секретаріату Президента.

—?Якщо, наприк­лад, восени 2008 року знову відбудуться дочасні парламентські вибори, то з ким може об’єднатися на виборах Єдиний Центр?

—?Я думаю, про це передчасно говорити не варто, подивимося. Знову?таки, це є сфера для роздумів аналітиків та прогнозистів, які, як правило, помиляються, зате мають роботу. Тому давайте залишимо прогнозування для них.

—?Хто із знаних політиків на місцевому рівні увійшов до обласної організації Єдиного Центру?

—?Обласна організація ще на стадії створення.

—?А хто увійде?

—?Подивимося. І, знову ж таки, залишимо простір для аналітики. Насправді йдеться про інший спосіб формування партії. На сьогоднішній день є потреба сформувати виконавчі структури, тобто залучити людей, які є менеджерами, які будуть керувати процесом. В даному випадку я теж є менеджером, який буде керувати виконавчим комітетом. Що стосується політичної надбудови, то це буде наступний етап. Тобто Єдиний Центр починає працювати, люди, які так чи інакше бачать корисність цієї роботи, входять в орбіту діяльності, й тоді серед них вони ж самі будуть визначати, хто буде політичним лідером цієї сили. Це не є партія одного лідера. Ми говоримо про ідею єдиної країни. З часом у нас повинні з’явитися люди, які підтримують цю ідею. Чи правильна ця логіка, час покаже. Я розумію, що кадровий склад — це на сьогодні основна інтрига, але давайте трохи зачекаємо.

—?А скільки часу потрібно для цього?

—?Можливо місяць-два.

—?Тоді ми ще раз з Вами запишемо інтерв’ю…

—?Неодмінно.

—?Якби заяву на вступ до Єдиного Центру написали Микола Палійчук, Михайло Вишиванюк, Зіновій Шкутяк, Євген Гірник, Ольга Бабій, то кого б Ви прийняли, а кому б відмовили?

—?Моє завдання — створити організаційну структуру Єдиного Центру в області. Як я вже зазначав, говорити про політичну надбудову завчасно. Всі названі Вами люди є самодостатніми політиками і поважними людьми. Вони й досягли такого високого рівня в політиці тому, що рішення свої завжди приймали самостійно.

— І у них є шанси увійти у партію?

—?Я би не ставив таким чином питання. Що значить «є шанси»? Людина сама обирає. У нас вільна країна.

—?Ну якщо вони оберуть Єдиний Центр, якою буде Ваша думка щодо тих чи інших політиків?

—?Я думаю, що переважна більшість політичних структур, які діють в Івано-Франківській області, хотіли би бачити таких людей в своїх рядах.

—?То, все?таки, чим Єдиний Центр відрізняється від інших партій?

—?Це найпоширеніше питання із тих, які я зараз чую. І, мабуть, воно найлогічніше в ситуації, коли на фоні ста існуючих партій утворилася ще сто перша. Отже, кілька основних позицій:

– Єдиний Центр позиціонує себе як політична сила правоцентристського спрямування;

– Єдиний Центр відстоюватиме президентсько-парламентську модель побудови України;

– Єдиний Центр підтримує європейський курс політики діючого Президента Віктора Ющенка;

– Єдиний Центр сповідуватиме принцип відповідальності у політиці.

Якщо з першими трьома позиціями все більш-менш зрозуміло, і стосуються вони, в основному, діяльності центрального офісу Єдиного Центру, то на четвертій позиції я хотів би зупинитись окремо.

Принцип відповідальності місцевих осередків політичних партій перед територіальними громадами був одним із основних аргументів у Верховній Раді, коли запроваджувалась пропорційна система виборів у місцевих радах.

Кожна політична сила, ідучи на вибори в міську, районну чи обласну ради, висувала певну програму дій. Але чомусь ні одна із цих політичних сил (дуже хотілося б помилитись) після виборів, вже отримавши підтримку виборців, не прийняла власну програму на час своєї каденції. Тобто передвиборчі обіцянки партій не покладені на папір і не виражені в конкретних цифрах.

Таким чином, коли прийдуть наступні вибори, ми, як громадяни, не зможемо сказати, виконала та чи інша партія свої обіцянки чи ні, оскільки ніхто із нас не знає (і не може знати, бо немає такого документу), що ж конкретно було заплановано зробити тою чи іншою партією.

В першу чергу це дуже вигідно самим партіям, оскільки звіт про те, що ж все?таки зроблено, завжди можна замінити красномовним описом того, що робилося, але чомусь не зробилося. Тобто описати процес, а не результат. І якщо на всеукраїнському рівні, як завжди, «винні москалі», то що заважало працювати на місцевому рівні — невідомо.

— І яка гарантія того, що Ваші слова не вияляться черговим «красномовним описом»?

— Можливо, в моїх словах забагато емоцій, але я би хотів і докладу всіх зусиль для того, щоб у місцевій політиці знову з’явився принцип відповідальності місцевих осередків політичних партій перед громадянами.

Я усвідомлюю, що, говорячи ці слова представнику ЗМІ, сильно ризикую, оскільки Ви будете мати всі підстави запитати мене з часом, що ж я особисто зробив для реалізації цієї ідеї. Разом з тим, я говорю це свідомо, щоби посилити роль ЗМІ як контролера у питанні виконання політичних обіцянок, в тому числі і моїх.

Дуже би хотів, щоб все вищесказане не було потрактоване як докір іншим політичним партіям чи спроба поспекулювати на сьогоднішній достатньо складній політичній ситуації.

Я, як депутат обласної ради, сам є учасником цього процесу і несу за нього таку ж саму відповідальність, як і інші політики. Відповідаючи на Ваше запитання, я скоріше ставив для себе якісь стратегічні завдання і буду радий, якщо висловлені в цьому інтерв’ю думки дадуть поштовх для нових ідей в місцевій політиці і покладуть початок новим підходам у питаннях відкритості місцевої політики та відповідальності політичних партій перед своїми виборцями.