З операційної не виходили по 14 годин. Американські пластичні хірурги оперували українських військових в Івано-Франківську.
Працювали в обласній клінічній лікарні спільно з українськими медиками та прооперували понад 30 людей, йдеться у сюжеті Каналу 402, пише Репортер.
Серед пацієнтів – киянин Данило. Соціолог за фахом, чоловік у лавах Збройних Сил з 2018 року. Важкі опіки отримав на початку березня на Чернігівщині.
5 березня у мене був опік полум’ям під час бойових дій, під час обстрілу. І після того – виворіт повіки. Це дуже така неприємна штука, що не можна повністю зімкнути очі, – розказує військовий. – Мені у квітні в Київському опіковому центрі ще зробили операцію, і вже я міг хоч трішки прикривати їх. Я думав, що то норма, але потім так сталося, що потрапив на цю програму. Мені зараз дуже комфортно спати, я не прокидаюся посеред ночі, щоб робити якусь примочку. Зранку не треба промивати закислі очі.
Читайте також: Музика з окопу. Як «Лемко» з Франківська підтримує бойовий дух на передовій
Пацієнтом американських хірургів став і Віталій Зубович з Кривого Рогу. Воює чоловік з 2014 року, на фронт повернувся з початком повномасштабного вторгнення росії.
У березні зазнав важких поранень під час боїв на Київщині, втратив кінцівку, але не бойовий дух – чоловік хоче повернутися до війська. Попри те, що вже пережив десяток операцій.
Повністю було деформоване обличчя, – розповідає Віталій. – Це вже десята моя операція. І вона найкраща. Не повірите, можливо, щось зі мною не в порядку з психологічної точки зору, але я прийшов до тями під час операції. Їм потрібно було дивитися на мої реакції. І я насолоджувався операцією. Я не хотів, щоб вона закінчувалася. От такі професіонали зі мною працювали. Я хочу повернутись якомога швидше, безперечно, хочу взяти участь в контрнаступі, хочу, що вони відійшли до Владивостока.
Працювали хірурги з пацієнтами, які мають травми голови, обличчя та шиї. Прооперували понад тридцять військових. Кажуть, деякі операції тривали понад пів доби та були дуже складними.
Коли в пацієнта є великий дефект на нижній щелепі, ми брали кістку з ноги разом із м’язами, м’якими тканинами та шкірою, знаходили судини на цьому трансплантанті, – каже лікар-хірург Скотт Татум. – Знаходили судини на шиї та під мікроскопом ці судини зшивали стібками товщиною, як волосся. І завдяки такій техніці цей трансплантант, який перенесений фактично з ноги на нижню щелепу, зможе живитися за допомогою судин з шиї.
Кошти на місію акумулювали з різних джерел, навіть квитки американські медики купували за власні кошти.
Ми допомогли їм з житлом, водіями, з готелями в Польщі та в Україні, – каже співзасновниця організації «Razom for Ukraine» Марія Сорока. – Також і вони займалися своїм фандрейзингом. Одна з медсестер зібрала 65 тисяч доларів на цю поїздку. Завдяки цим грошам вони могли закупити ще більше матеріалів, які були потрібні, і багато з тих речей вони залишили тут.
Операції тривали впродовж чотирьох днів, але підготовка – аж пів року. Окрім того, що змогли допомогти бійцям, неоціненний досвід отримали й українські медики, які наживо дивилися операції з різних куточків держави.
Comments are closed.