На початку вересня в Івано-Франківську офіційно відкрився хаб «Я – Херсон». Це доволі просторий офіс в середмісті, навколо якого, за задумом, мають гуртуватися херсонці, що зараз живуть на Прикарпатті.
Допомога з роботою, харчами, житлом, місце, де можна просто поспілкуватися з земляками або ж привести на заняття дітей. Про роботу хабу «Репортер» поспілкувався з його координатором Володимиром Клюцевським.
Про хаб
Фактично хаб почав функціонувати з 10 серпня, але офіційне відкриття за участю керівників Херсонської та Івано-Франківської ОВА, а також міських голів Херсона і Франківська, відбулося 5 вересня.
Сам хаб був створений двома інститутами громадянського суспільства – це БО «Херсон Нескорений», яку я очолюю, і Громадський центр «Нова генерація», в.о. директоркою якого є Оксана Глєбушкіна. От ми обоє зібралися на початку серпня, зрозуміли, що в нас спільні цілі, й вирішили, що розпилювати сили не варто. Це приміщення під офіс нам надав екснардеп Юрій Соловей.
Мета хабу – допомогти ВПО з Херсонщини, які проживають на території Івано-Франківської області, таких близько 10 тисяч людей. Офіційно, за даними ЦНАПів, зареєстровано майже 7 тисяч, 2,5 тисячі – це Франківськ. Потім найбільше людей живе у Калуському районі, далі – Надвірнянський, Коломийський і зовсім мало у Косівському й Верховинському районах.
Про проблеми
До нас у хаб приходить десь 30 людей щодня, переважно просять допомоги. Перш за все, чи є можливість покращити умови проживання. Бо десь 80% людей орендують житло, ще 15% проживає в родичів і друзів. А десь 5% живуть у школах, прихистках, хостелах. Там в одній кімнаті проживає до 20 людей. Звісно, вони шукають можливості переїхати хоча б в якусь кімнату в гуртожитку.
Ми зустрічалися і з мером, і з головою ОВА. На жаль, в місті Івано-Франківську нема гуртожитків, де можна було б масово поселити людей. Є 3-4 місця, максимум 10. Але ми їх використовуємо виключно як тимчасові – на 2-3 дні для тих, хто лиш приїхав.
Тож зараз працюємо з американськими донорами, які вивчають питання грантової допомоги на переобладнання гуртожитків у райцентрах – там є гуртожитки при профтехучилищах. І ми хочемо цю грантову допомогу спрямувати на переобладнання. Щоб люди жили там у нормальних умовах за якусь мінімальну орендну плату. Щоб уже у зимовий період вони входили в теплі приміщення.
Також люди просять теплі речі. Бо виїжджають вони через єдиний пункт пропуску в селі Василівка Запорізької області й десь 80% їхали громадським транспортом. Люди могли взяти лиш невелику валізу. Тобто, якщо хтось із місцевих мешканців може поділитися, то ми збираємо речі.
І ще один напрямок роботи – це продукти харчування. Ми вже роздали 950 переселенцям продовольчі набори від держави й будемо цю роботу продовжувати.
Також хаб уже зістикувався з міським і обласним центрами зайнятості, передали їм список більше ніж 100 осіб – хто шукає роботу – і вже десь до 10 людей працевлаштовані. Крім того, ми поширили наявні вакансії у наших телеграм-каналах. З тих 100 людей, які шукають роботу, більшість готові на будь-яку, незалежно від спеціальності. Хоча десь 70% з цих людей мають вищу освіту – лікарі, освітяни, інженери, бухгалтери.
Про деокупацію
Ми розуміємо й віримо, що через місяць-два Херсон буде звільнено. Це очевидні речі. І ми вже готуємося до того, щоб приймати більше людей. Бо одразу ж після звільнення Херсона відкриються зелені коридори, вперше за пів року.
Люди поїдуть, бо після звільнення Херсон буде потрапляти під бомбардування з боку лівого берега – там Олешки, Гола Пристань. Така природна перешкода, як Дніпро, не дозволить швидко деокуповувати території лівого берега. Тому людей треба рятувати, їм треба помагати виїжджати з-під обстрілів, і ми вже маємо думати, як їх розмістити.
Є багато людей в Херсоні – десь 150 тисяч, які там ще лишилися, – а це половина населення міста – десь 50 готові вже виїхати, але нема умов. Нема фінансів, щоб заплатити 5-6 тис грн, аби доїхати хоча б до Запоріжжя, нема грошей на проживання, бо 2 тис грн державної допомоги – це зовсім не ті суми, які дозволяють винаймати житло. І врешті люди бояться проїжджати ті 30 блок-постів орків, пройти всі ті знущання з боку фсб, військових. Люди, які виїхали, стояли по 3-4 дні під сонцем, в антисанітарних умовах, на трасі, де “літають” танки, БТРи.
Про ситуацію в Херсоні
На сьогодні ситуація в Херсоні не змінилася в порівнянні з липнем, коли я звідти виїхав. Відсутність свободи, якась така пригніченість, дуже проблемно пересуватися, фактично о 17 годині в місті припиняється життя – зупиняється громадський транспорт, закривають магазини. Бо люди звикли, що з наближенням темноти треба ховатися по домівках. Щоб не потрапити під патрулі, які їздять по місту на тих Тиграх, БТРах і можуть навіть посеред вулиці захоплювати людей.
А коли комендантська година, то їздять на тих Тиграх з потужними прожекторами і просвітлюють всю дорогу, всі парки, всі вулиці, тож не дай Бог, хтось спіймається.
Є у них в будівлі СБУ, Нацполіції підвальні приміщення, де утримують активістів, колишніх правоохоронців, учасників АТО/ООС. Або тих, хто не захотів коритися, працювати на окупаційну владу.
У Франківську представили «кам’яну вишивку» – мандрівну виставку про окуповане мистецтво (ФОТО)
Я думаю, що з часом після деокупації будуть знайдені так звані братські могили, це можуть бути сотні людей. Є багато прикладів, що людей забрали і досі не відомо, де вони. У мене є принаймні 3-4 прізвища людей, стосовно яких звернулися родичі, щоб ми помогли в пошуках. Люди продовжують зникати.
Фактично у місті дуже мало магазинів, супермаркетів. Замість АТБ відкрили АБЦ російський, там повністю вся російська продукція. В продаж іде вона виключно за рублі. Офіційно банківський курс гривні до рубля – 1:2. Але в магазинах цінники виставляються в рублях по курсу 1,5. Тобто те, що коштує 150 грн, в грн – коштує 100, а не 75. Це робиться, щоб людям були вигідніші рублі, а не гривні.
Повністю з кінця травня інтернет – російський, телебачення – російське ще з березня. Українські мобільні мережі теж не працюють з кінця травня. Розмови, переписки – все відслідковується і люди бояться щось вголос сказати.
Я особисто переховувався з 8 квітня. Після того, коли заарештували мого шефа, бо він свого часу був головою ОДА. Я був певен, що буду наступним. То видалив усі месенджери з телефона, всі фото у фейсбуці за останні 7 років. І відновив все це лише 15 липня, коли виїхав на підконтрольну територію.
Про кавуни
Їх в цьому році посіяли дуже небагато, десь у квітні їх кидають в ґрунт, і люди розуміли, що ринок реалізації обмежений. Але ті, хто посіяв і виростив, то ціни на кавуни зараз – 50 копійок за кілограм, і ринок збуту тільки через Крим. Картопля – 2 грн за кілограм, огірки, помідори – по 5 грн, буряк червоний по 5-6 грн, цибуля по 2 грн. Перенасичення величезне. У Крим вивозиться частина, але росія блокує, аби не демпінгувати ціни на продукцію з Краснодарського краю.
Авторка: Євгенія Ступ’як
