Франківські пластуни віком від 6 до 11 років під керівництвом своїх виховників організували невеличкий благодійний ярмарок. Діти продавали патріотичні вироби ручної роботи. Їм вдалося зібрати близько 8 тис грн, пише Репортер.
За день до табору «Готуйсь перемагати!», ми з виховниками подумали, що було б непогано зробити хорошу справу разом із дітьми, – розповідає організаторка табору для новацтва Соломія Горічок. – У нас виникла крута ідея: виготовити з дітворою вироби з патріотичною символікою, які згодом змогли б продати, й таким чином заробити гроші для ЗСУ.
За словами Соломії, ідея дітям дуже сподобалася. Спершу вони із задоволенням самі виготовляли вироби, а згодом активно продавали їх у центрі Франківська.
Діти розмальовували камінчики, на яких здебільшого малювали прапор і тризуб. Плели синьо-жовті браслети зі стрічок, а також робили прапорці з паперу, – говорить Соломія. – Потім ми поділили дітвору на кілька команд і запропонували позмагатися, кому вдасться назбирати більше грошей, а далі вирушили в центр. Люди охоче купували в дітей вироби, а хтось просто донатив, але нічого не брав.
В ініціативі взяли участь понад 30 пластунів від 6 до 11 років.
Семирічний Матвій був одним із учасників акції. Хлопчик долучається до хорошої справи вже не вперше. Раніше він віддав свою особисту тисячу гривень на тепловізор для захисників.
Я знаю, що в нашій країні триває війна, це дуже страшно, – каже Матвій. – Чув, що не вистачає зброї та іншого. Бачив людей, які втекли до нашого міста, бо там у них більше немає дому. Тому хотів якось допомогти. Спершу віддав 1000 грн, яку назбирав сам, а потім з Пластом ми продавали наші вироби.
Читайте: Друзі везуть допомогу. Як ковалі Норвегії та Швеції об’єдналися задля української перемоги (ФОТО)
За словами Матвія, йому сподобалося робити добрі справи, тому він точно погодився б допомогти ще раз.
Це було цікаво, ми продавали речі коло ратуші. Спершу в мене нічого не виходило, але потім я знайшов людей, які купили в мене прапорці, – розповідає Матвій. – Ціну визначали самі покупці, деякі мені просто давали сотки, а деякі – брали камінчик. Перемогла моя команда, ми були дуже раді.
Батьки дітей, за словами організаторки табору, підтримали ініціативу. Адже маленькими кроками ми теж можемо наблизити омріяну перемогу.
Авторка: Христина Тодорук
З життя волонтера. Як Іван Крисанов у Маріуполі вижив та допомагає людям у Франківську
