На заході України засівальники заводять коня в оселю, бо вірять, що там рік буде справді щасливий.
Щойно сутеніє, у Гринівці Тлумацького району чоловіки прямують до Івана Васильовича. На все село він єдиний має коня. Позичають аж до ранку, пише Репортер.
Тим часом з ялинкових гілок чоловіки майструють каблуку – прикрасу на шию. А жінки крутять паперові квіти. На крупі має бути верета – розцяцькована фольгою збруя, на ногах – бантики, і рясні квіти – всюди.
Коли коней у Гринівцях було багато, обирали найкращих. Останнім часом почесну місію долучають кобили Зірці, єдиній у селі.
Навіть за часів Союзу в колгоспі крали коней на одну ніч. Сторожі закривали на це очі.
Нині ватага у селі одна, тож роботи аж до ранку – не можна оминути жодної хати. Селяни турбуються, щоб традиція не вмерла, бо господар Зірки старенький і може її продати.
Більше дивіться у сюжеті ТСН.
