Вранці 27 грудня у Києві через онкологічне захворювання помер розвідник розвідувальної роти 10 окремої гірсько-штурмової бригади, що дислокується у Коломиї, одесит Кирило Недін.
12 грудня бійцеві виповнилося 34 роки. Про це Суспільному повідомив побратим воїна, боєць 24 механізованої бригади імені Короля Данила Максим Ємець, пишет Репортер.
Військовик також розповів кореспондентові Суспільного про бойовий і життєвий шлях Кирила Недіна.
“Ми служили з ним протягом восьми років. Він був моїм найближчим другом. Це — навіть більше, ніж побратим, набагато більше”.
“Кирило народився в Одесі. До армії був моряком. Був учасником Майдану в Одесі, брав участь у подіях 2 травня 2014 року, коли горів Будинок профспілок. Із серпня 2014 року став військовослужбовцем Збройних сил України. Вступив у добровольчий батальйон УНСО. Потім усі дружно підписали контракт у 54 окремий розвідувальний батальйон. Тоді поїхали на Схід”, — пригадує Максим Ємець.
Боєць розповідає, що з 14 жовтня 2014 року Кирило Недін виконував бойові завдання в зоні АТО/ООС, зокрема, упродовж 2014-2015 років — поблизу Маріуполя, на річці Кальміус. Кирило Недін служив у 131 окремому розвідувальному батальйоні, 34 батальйоні тероборони.
“У 2014 році, коли ми тільки з ним познайомилися, він розмовляв російською мовою. А вже в останні дні спілкувався чистою українською. Він дуже вболівав за українську мову”.
“Згодом він пішов служити у моє підпорядкування, у 108 гірсько-штурмовий батальйон 10 окремої гірсько-штурмової бригади. Я був командиром взводу. Відтоді й до січня 2019 року Кирило служив у нас”, — розповідає Максим Ємець.
Опісля Кирило Недін перейшов у 24 механізовану бригаду імені Короля Данила. Там служив до січня 2021 року. Згодом пішов на контракт у 10 гірсько-штурмову бригаду.
“Хотів ближче до дому, до Івано-Франківська (він навіть продав квартиру в Одесі, аби придбати тут). Потім у нього почалися проблеми зі здоров’ям, виникло якесь новоутворення на плечі. Він пішов у госпіталі — Сєвєродонецький, Харківський, Київський. У столиці йому діагностували онкологію. Він пройшов три курси хімієтерапії, добре себе почував. Цьогоріч у жовтні я був у нього в гостях. Кирило мав гарний настрій, він готовий був далі виконувати бойові завдання”, — пригадує Максим Ємець.
“Надзвичайно талановитий військовий, ніколи не вживав алкоголь. Мав дуже запальний характер. У нього навіть позивний був Адєса. Всі казали навмисно через “А”. Кирила видавав його одеський гонор”.
Максим Ємець розповідає, що востаннє спілкувався із другом 26 грудня.
“Він телефонував мені й позавчора, кожного дня дзвонив. Розповідав про протоколи лікування, казав, що іде на покращення. Сьогодні зранку мені зателефонувала його дівчина і сказала, що мого друга не стало… Кажуть: “Герої не вмирають”. А вони вмирають… Це — найбільший удар для мене з 2014 року, коли я втратив двох найближчих друзів”, — каже Максим Ємець.
Кирила Недіна поховають 29 грудня у рідній Одесі.
