Як стати донором органів та врятувати декілька життів,

В Україні цього року вперше пересадили серце дитині. А також легені та рогівку ока — дорослій людині. Для національної медицини — це прорив, і таких операцій щотижня стає все більше.

Громадське розповіли, як кожен може стати донором органів та врятувати не одне життя.

Як стати донором органів?

За життя кожна людина може написати згоду на донорство органів після своєї смерті. Її потрібно віддати трансплант-координатору будь-якого закладу охорони здоров’я або працівнику «Українського центру трансплант-координації». Фахівці внесуть інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ).

Якщо ви раптом передумаєте, трансплант-координатор так само зможе внести зміни до системи. З такою заявою органи після вашої смерті ніхто вилучати не буде попри рішення рідних.

Ще один варіант — через додаток «Дія». Згодом там має з’явитися відповідна функція, де можна буде залишити свою згоду на донорство, яку додаватимуть до ЄДІСТ.

Найпростіший спосіб — поговорити зі своїми родичами про те, що ви не проти, щоб після смерті вони дали згоду на трансплантацію ваших органів. У разі, коли така мить настане, вони передадуть цю інформацію трансплант-координатору.

Як відбувається процес трансплантації?

У випадку посмертної трансплантації органів у людини, яка помирає, консиліум лікарів має констатувати смерть мозку. Це стан, коли органи людини ще функціонують, а мозок — уже ні. Якщо згода людини вже є в ЄДІСТ, тоді формується пара донор-реципієнт і починається процес вилучення органів.

В інакшому випадку трансплант-координатори запитують згоди в родичів померлого.

Якщо донор перебуває в іншій лікарні й іншій області — орган пацієнту можуть доставити навіть авіацією. Через те що в Україні поки роблять не так багато трансплантацій, а лікарні поступово приєднуються до цього процесу, то на певні операції можуть приїздити досвідчені колеги-трансплантологи з інших регіонів.

Хто і як може отримати орган від донора?

Люди, яким потрібна пересадка органів, також зареєстровані в ЄДІСТ, де є інформація з їхніми клінічними показниками.

Під час добору пари донор-реципієнт враховуються такі показники:

чи сумісні донор та реципієнт;
наскільки терміново людині потрібна пересадка;
чи достатньо близько лікарня, де вилучають орган, до закладу, де його пересаджують;
першочергово право на пересадку отримують неповнолітні, живі донори (ті, хто раніше був донором і тепер сам потребує тих чи інших органів) та діти, які були в черзі на отримання і досягли повноліття;
схожість за параметрами тіла.

Одна людина після смерті може врятувати до восьми життів.

Чи можна стати донором за життя?

За життя будь-яка здорова людина віком 18-35 років може стати донором кісткового мозку — м’якої тканини всередині кісток, яка виробляє кровотворні стовбурові клітини.

Є два способи донації:

забір стовбурових клітин із циркулюючої крові. Його використовують у 80% випадків. Клітини збирають, прокачуючи кров із вени на одній руці у вену на іншій через клітинний сепаратор. Процедура триває від 3 до 5 годин.
пожертвування кістковим мозком, що передбачає отримання стовбурових клітин з тазових кісток (за допомогою голки і шприца) під загальним знеболенням. Використовують рідше: у 20%, бо для пацієнта такий спосіб менш комфортний.
Донорство кісткового мозку — відновлювальне і безпечне. Донор жертвує не більше ніж 1-5% від загального обсягу кровотворних стовбурових клітин, чого достатньо для хворого пацієнта.

Щоб стати потенційним донором кісткового мозку, потрібно зареєструватися на сайті благодійного фонду «Український реєстр донорів кісткового мозку», заповнити форму-заявку й отримати поштою тестовий набір донора. У ньому будуть спеціальні палички, якими потрібно буде потерти за щоками і відправити їх у конверті назад. Ваш зразок ДНК занесуть у базу даних реєстру з пошуку донорів. Щойно ваші клітини матимуть збіг із клітинами хворого пацієнта — вам повідомлять.

Родичі також можуть ставати донорами органів за життя. Наприклад, мати може стати доноркою нирки або частини печінки для своєї доньки.

Також може бути варіант перехресного донорства. Це відбувається за умов, коли у двох сім’ях є реципієнти, яким групи крові рідних не підходять. Натомість підходять групи крові донорів іншої родини.

А в Україні це взагалі законно? Де в нас роблять такі операції?

Операції з трансплантації органів в Україні стали можливими з квітня 2019 року, відколи набув чинності закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині». Він, зокрема, регулює пересадку органів від померлої людини.

Нині трансплантації проводять у 43 медзакладах у різних регіонах України. У цьому році пілотували, зокрема, лікарні в Черкасах і Житомирі. А нещодавно вперше посмертно пересадили печінку в київській приватній клініці.

Ще донедавна українці їздили за кордон робити операції з пересадки органів, які оплачувала держава. Пацієнти могли місяцями або роками чекати своєї черги в Білорусі, Індії, Туреччині або Німеччині.

З епідемією коронавірусу проблем побільшало — деякі країни закривали кордони, тож пацієнти не могли потрапити навіть на заплановані операції.

Чи можуть родичі після моєї смерті розпоряджатися моїми органами?

В Україні діє презумпція незгоди. Тож, якщо людина не висловлювала своєї усної або письмової згоди за життя, то лише близькі родичі або члени сім’ї можуть ухвалити рішення, чи віддавати органи на донорство.

Після того як лікарі зафіксують смерть мозку людини, трансплант-координатор має провести розмову з родичами померлого та запитати в них згоди.

Ця процедура платна?

І для донорів, і для людей, які потребують органів, — це безплатно. Якщо ви бачите оголошення, де пропонують продати нирку, звертайтеся до поліції. Це порушення закону.

Національна служба здоров’я фінансує кожну операцію з трансплантації, а лікарні, у яких їх проводять, отримують кошти за це. Нині в Україні діють такі тарифи на пересадку органів: