У прикарпатському селі Кричка провели перший фестиваль борщу.
11 господинь та один ґазда з’їхалися із Солотвинської громади, щоб дізнатися, чий борщ найсмачніший, пише Репортер з посиланням на Суспільне.
Перед будинком культури у Кричці розклали польову кухню. Тут у казанах на свіжому повітрі і готували борщ. На сцені кожна господиня та господар отримали фартушок та ложку. І тоді вирушили куховарити.
У самій Кричці смакують борщ без картоплі та квасолі, каже господиня Наталія Князевич:
«Хтось дає квасолю, а ми даємо перловку. І я знаю, мені дуже смачний. І хто пробує, каже, що смачний. Та й наш борщ смачний, бо додаємо таке зілля як «чибрик», яке росте в нас на городі».
Усі кухарі погодилися, що одна з основних приправ – чибрик або чебрець. У цій місцевості він смачніший, кажуть.
Марія Квич з Порогів каже, що до борщу неодмінно треба кидати буряк цілим:
«Закладаю цілий буряк варити у бульйоні. Мені видається, що він більше насичений і колір більш червоний».
А от рецепт давнього бойківського борщу з реберцями, сушеними грибочками та чорносливом із мальовничого села Богрівка привезла Ксенія Данилюк. ЇЇ навчила варити борщ бабуся, а ту — її бабуся. Таку традицію передають з покоління в покоління.
«Ми є бойківський край, і завжди бойки займалися скотарством, мисливством, і борщик був із м‘ясом. І коли різали свиню, то в таку ділетку засолювали реберця. Ну і вже на тих реберцях протягом певного часу варили борщик», — каже господиня.
Усі овочі для борщу жінка привезла з власного городу, сметана — теж домашня. Звичайно, головний атрибут страви – бурячок. А ще – перетерте сало із зеленню.
Зупинився скуштувати бойківського борщу Богдан Сьома:
«Ми собі приглянули цей борщ. І скажу, що добрий, дуже добрий. Десь так мама готувала. Жінка не так готує».
Неподалік взявся варити борщ єдиний ґазда – Іван Яцейко із селища Солотвино. Для цього привіз казанок із захистом від вітру. Каже, секрет доброго борщу — у смачних ребрах і гарному настрої.
«В мене пробудився кулінар, можливо, якась реінкарнація. Але досить непогано виходить. Люди хвалять», – каже Іван Яцейко.
Приїхала на фестиваль з чоловіком Оксана Кузів. Каже, вирішила першим скуштувати борщ у єдиного ґазди фестивалю:
«Смачний борщ. Жирненький, дуже жирненький. Напевно, жінка трохи пісніший би робила, щоб було менше кілокалорій».
Погоджується й чоловік Богдан Кузів, розповідає, що на фестиваль завітали цілим мистецьким братством.
А от господиня з Монастирчан Роксолана Грицак готує борщ із семи років. І тут вже не мало секретів знає.
«Він особливий, бо надиханий великоднім настроєм. Це — найважливіша особливість борщу. Ну і є там такі секретики, які я нікому не відкрию. Його треба скуштувати, і ви тоді теж просякнете тим настроєм великоднім», – каже Роксолана Грицак.
Не тільки готували борщ, але й співали про нього. На фестиваль з’їхалося до десятка колективів, які водили гаївки, танцювали аркан, а малеча дефілювала з великодніми кошиками.
Comments are closed.