Великі ковдри з геометричним візерунком, монохромні або кольорові, із пухнастим ворсом з одного або ж обох боків – це ліжники. Їх називають “гуцульськими ковдрами”, бо вони поширені в Карпатах, де розвинене вівчарство – на Гуцульщині, Бойківщині та Мармарощині.
Ліжники виготовляють вручну із натуральної вовни, тож вони можуть “кусатися”. Естетичний вигляд, затишок та їхнє тепло компенсовують цю незручність. Проте майстри-ліжникарі кажуть, що жорсткість ліжника – це природний масаж, який стимулює кровообіг та покращує самопочуття. Документальна фотографиня Іринка Громоцька зняла процес створення ліжників у селі Яворів – від виготовлення пряжі до сушіння ковдри на сонці, пише Локальна Історія.
У Карпатах тепла ковдра – це необхідність. Колись ними застеляли печі, вкривалися уночі, часто підкладали під голову замість подушок, улітку накривали сіно на возах, а взимку покривали коней або стелили під сідло, щоб було зручно і тварині, і вершникові. Ліжники популярні дотепер, утім додалася ще одна опція – їх можна продати туристам.
Дорога до села Яворів на Івано-Франківщині веде через Буковецький перевал уздовж річки Буковець. У цьому селі ліжники створюють ледь не в кожній хаті. Сьогодні у Яворові працює майже 60 майстринь, які виготовляють їх на продаж.
Поява традиції пов’язана з вівчарством, адже овеча вовна – це основний матеріал для ліжників. Сьогодні вівчарство потроху занепадає, утім теплі укривала в селі роблять досі. Вовну сюди привозять із Закарпаття. Масове виробництво ліжників почалося у 20-х роках XX століття. Уже в 1930-х про “гуцульські ковдри” дізнався світ – їх возили на виставки за кордон, зокрема в Європу та США.
Раніше ліжники були переважно монохромними. Використовували шерсть природних кольорів – чорну, білу, сіру. Сьогодні ж на них можна побачити яскраві візерунки. Ліжники ткали на вузьких, до 80 см, ручних верстатах. Тому щоб виготовити широкий ліжник, зшивали декілька менших. Сучасні верстати можуть бути удвічі ширшими – від одного метра – і служити родині півстоліття.
Більше читайте за посиланням.
