“Та коли ж ви вже наїстеся тими грошима?!” – промовляє до себе літня жінка, яка кілька хвилин розглядала цінники на олію в одному з київських супермаркетів. І відходить, так і не взявши жодної пляшки.
Від початку року ціни на полицях магазинів, у платіжках, на заправках почали помітно зростати. Дані офіційної статистики вже у лютому підтвердили – інфляція починає виходити за межі, які поставили собі та уряд, і НБУ. А у березні вони визнали, що проблема є серйозною, пише українська служба BBC.
Чому ціни зростають швидше і що буде далі?
Тривожні показники
Коли ЗМІ, політики чи оглядачі говорять про інфляцію чи зростання цін, вони найчастіше спираються на показник зі складною назвою Індекс споживчих цін. Його розраховує Держстат на основі “кошику” споживчих товарів та послуг – від харчів і напоїв до одягу і транспорту.
І хоч про ІСЦ, крім фахівців, мало хто говорить, українцям не звикати до інфляції на її наслідків. Майже усі роки незалежності зростання споживчих цін обчислювалося двозначною цифрою, а в деякі роки значно перевищувало 10%.
За пару останніх років ситуація змінилася – інфляція поступово почала вимірюватися однією цифрою.
Якщо у 2018 інфляція майже сягнула 10%, то у 2019 лише трохи перевищила 4%. І навіть у коронавірусному 2020-му була цілком в межах планового орієнтира НБУ у 5%.
Проте від початку цього року відбувся розворот. Вже у січні річна інфляція становила 6,1%, а у лютому – 7,5%. У березні індекс споживчих цін у порівнянні з березнем минулого року сягнув 8,5%.
Лише за три місяці цього року інфляція подолала показник 2019-го за весь рік. Свідченням того, що проблема є серйозною і аж ніяк не “сезонною” стало рішення Нацбанку підняти облікову ставку, за якою гроші отримують комерційні банки.
15 квітня Нацбанк підвищив її до 7,5%. А на початку березня вона зросла до 6,5%. До цього облікова ставка залишалася незмінною від червня 2020, коли НБУ зменшив її одразу на два відсоткових пункти.
Чому це відбувається?
І НБУ, і оглядачі називають кілька головних причин пришвидшення інфляції. І одна з них є виключно внутрішньою.
Йдеться про зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2021 року, коли мінімалка збільшилася одразу на 20% – із 5000 до 6000 тисяч гривень. У грудні цього року вона має зрости ще на 500 грн.
“Збільшення мінімальної (зарплатні) вплинуло й на збільшення реальної”, – пояснив в інтерв’ю “Інтерфаксу” голова НБУ Кирило Шевченко.
Так відбувається в Україні вже не вперше. Наприкінці 2016 року уряд Гройсмана вирішив підняти мінімалку удвічі й заклав у бюджет 2017 року її зростання з 1600 до 3200 грн.
Вже у лютому того року споживчі ціни зросли на понад 14%, а ціни у промисловості – майже на 39%. Впродовж року ситуація дещо стабілізувалася, не в останню чергу завдяки жорсткій політиці Нацбанку для приборкання інфляції.
Більші доходи населення стимулюють споживання, а воно – розвиток економіки. Саме на це посилалися урядовці та політики, які влітку минулого року говорили, що треба “залити економіку грошима”. Тоді ж відбулося підвищення “мінімалки” до 5 тис. грн.
Але економісти кажуть, що будь-яке підвищення заробітних плат має відбуватися тоді, коли зростає продуктивність праці і економіка. В іншому разі – а українська економіка минулого року скорочувалася – таке підвищення лише розкрутить інфляцію, а вона “з’їсть” усі підвищення.
Більша мінімалка означає більшу собівартість товарів чи послуг у будь-якій галузі. Наприклад, вона одразу ж відбивається у комунальних платіжках, які й без того “вразили” українців цієї зими – особливо через подорожчання газу.
Більше читайте за посиланням.
Comments are closed.