Рання весна – один із найвідповідальніших та напружених періодів у догляді за деревами, коли обов’язково потрібно захищати плодові насадження від хвороб та шкідників.
Тому спеціалісти Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області підготували кілька порад, як доглянути сад навесні, пише Репортер.
Період небезпечних морозів уже минув, але кісточкові дерева нерідко втрачають плодові бруньки здебільшого в березні, коли після частих відлиг бруньки пробуджуються, а потім настає різке зниження температури повітря, яке призводить до їх загибелі.
Перед розпусканням бруньок у саду слід провести комплекс робіт, які допоможуть зменшити чисельність шкідників та інфекційний запас збудників хвороб у період вегетації.
Більша частина шкідливих організмів, які завдають шкоду плодовим та ягідним культурам, пристосувалася перезимовувати на поверхні ґрунту – всередині або зверху опалого листя і рослинних решток, у верхньому шарі ґрунту.
Деякі види шкідників та збудників хвороб зимують під старою відсталою корою або в тріщинах на дереві.
У вологу погоду біля дерева варто простелити плівку чи тканину і зчистити із штамбів і скелетних гілок дерев стару кору. Під нею живуть гусениці підкорової листовійки, сливової, та яблуневої плодожерок, глодова міль, звичайний і павутинний кліщі, яблуневий квіткоїд тощо. Виконувати цю операцію потрібно негострою скребачкою, щоб не поранити здорової тканини дерева, інакше через ранки можуть проникнути хвороботворні мікроорганізми. Зчищені рештки старої кори винести за межі саду і спалюють або закопати у ґрунт на глибину 40 см.
Читайте: Грядки на даху. У Франківську хочуть створити міський сад (ФОТО)
Очищені штамби та розгалуження скелетних гілок вдруге (після осіннього вапнування) варто побілити 20% розчином вапна та 3% розчином мідного купоросу (2 кг + 300 г/10 л води) з додаванням 2 кг глини.
Із дерев треба зняти і закопати у землю чорні муміфіковані плоди, які є джерелом інфекції плодової гнилі та моніліального опіку . Останні 3-4 роки дерева вишні та абрикоса масово уражувалися моніліальним опіком під час цвітіння. Прохолодна та дощова погода сприяє розвитку хвороби.
Збудник борошнистої роси зберігається у вигляді міцелію на уражених пагонах у хворих бруньках, які різняться із здоровими сіруватим відтінком. Вирізання засохлих, уражених пагонів дасть змогу значно зменшити запас інфекції та підвищити ефективність захисту рослин від борошнистої роси і моніліального опіку.
Читайте: Ягоди смакують і в жовтні. Як фермер з Чукалівки зробив полуницю успішним бізнесом (ФОТО)
Для зниження щільності популяцій зимуючих стадій шкідників на зерняткових і кісточкових культурах, насадження обприскують препаратом 30В, 76% к.е. Норма витрати інсектициду в промислових садах – 60 л/га, в умовах приватного сектору – 0,6 л/20 л води. Препарат 30В застосовують на кущових ягідниках (аґрус, різні види смородини). Обробку проводять до розпускання бруньок за температури повітря не нижче +4°С. Інсектицид ефективний проти шкідників, що зимують у стадії яйця та гусениці. Механізм дії препарату 30В – асфіксія, яка настає внаслідок покриття особин тонкою маслянистою плівкою і порушення дихання через припинення доступу повітря.
Під час обробки плодових дерев і кущів бордоську рідину та препарат 30В не змішують.
Крім обробки дерев проти шкідників, потрібно провести обприскування проти моху, лишайників залізним чи мідним купоросом з розрахунку 300-400 г на 10 л води. Для підсилення дії препаратів рекомендується додавати в баковий розчин сечовину (карбомід) – 100 г на 10 л води. Це не тільки позакореневе підживлення, а й профілактичний захід, який спрямований на знищення збудників парші та борошнистої роси.
Для запобігання розвитку хвороб плодові дерева на початку появи зеленого конуса їх можна обприскати 3% бордоською рідиною (300 г мідного купоросу + 300-400 г свіжогашеного вапна/10 л води). Мідний купорос розчинити у теплій воді в емальованій або дерев’яній ємності.
Усі роботи з пестицидами слід проводити в тиху безвітряну погоду з дотриманням загальноприйнятих санітарних правил та правил особистої гігієни.
