З 13 лютого на Закарпатті тривають пошуки заблукалого 40-річного киянина. Він зник на горі Ґемба. Напередодні знайшли його товариша, але з самим чоловіком зв’язку немає. До пошуків долучили декілька рятувальних груп, авіацію, лісників, волонтерів.
Василь Фіцак, керівник Чорногірського пошуково-рятувального поста на горі Піп Іван, розповів про роботу в умовах підвищеної небезпеки й порятунок заблукалих, пише Громадське.
Підвищена небезпека
«Найближчими днями радимо утриматися від підйому в гори. На нашому високогір’ї, на Попі Івані, — третій ступінь лавинної небезпеки, тобто підвищений. Температура повітря — мінус 18. Ідуть сніги, є хуртовини — це ускладнює рух. Також через низьку видимість зараз важко орієнтуватися і можна збитися з маршруту», — розповідає Фіцак.
Рятувальник додає, що багато людей, за його інформацією, самі відмовилися від походів у гори на вихідних і найближчими днями.
Гірський рятувальник Василь Фіцак став “людиною тижня” (ФОТО)
Фіцак радить відстежувати прогноз погоди та сайт ДСНС. На сторінці Чорногірського пошуково-рятувального поста у Facebook також повсякчас повідомляють про небезпеку, яка може чекати туристів у горах.
Коли просять про допомогу
«Зазвичай туристи звертаються тоді, коли самостійно не можуть дати собі ради. Вони телефонують на пост або за номером 101 чи 112» — каже Фіцак.
Часто рідні або знайомі туристів повідомляють про те, що не можуть вийти на зв’язок. Тоді рятувальники намагаються сконтактувати з групою.
Гірський рятувальник Василь Фіцак показав свою роботу у Карпатах у 400 фотографіях
У перспективі, каже Фіцак, туристи мають користуватися спеціальним додатком. Через нього можна моніторити ситуацію, погоду й повідомляти рятувальникам, що необхідна допомога. Але наразі такого в Україні немає.
«Ми не маємо відпочинкових комплексів, де туристи могли б перепочити. Вони повинні це розуміти й покладатися лише на себе. Є аварійний притулок, де люди, які перемерзли або виснажилися, можуть перечекати негоду, відігрітися і продовжити подорож або відмовитися від свого маршруту», — пояснює керівник пошуково-рятувального поста.
Як працюють рятувальники
Нині рятувальна група працює як завжди.
«Так, трохи складніше через сніг, низьку температуру, але команда в повній бойовій готовності. Ми постійно тренуємося», — каже Фіцак.
Щойно рятувальникам надходить дзвінок від туристів, вони збирають якомога більше інформації — у якому фізичному стані люди й де вони можуть перебувати. Якщо туристи мають GPS-навігатор, рятувальники намагаються дізнатися їхню локацію.
«Ми даємо консультації, як поводити себе. Іноді навіть забороняємо туристам рухатися, щоб не втратити з ними зв’язок».
Рятувальники готуються до сезону. Що треба знати про зимові походи в Карпати (ФОТО)
Якщо мандрівники мають травми, виснажені чи зазнали обмороження, тоді рятувальники крім свого спорядження беруть додаткове, індивідуальне — для допомоги людям. Наприклад, для надання першої домедичної допомоги або транспортування.
«Нам потрібно одразу розуміти, чи варто брати додатковий транспорт, бо для того, щоб його доставити, необхідні сили й час».
Прибувши на місце, рятувальники вирішують, чи може група туристів самостійно пересуватися, а чи потрібен супровід.
«Якщо погодні умови ускладнені, як-от зараз, ми просимо підтримки в інших рятувальних відділень, які можуть долучитися до процесу. Так ми рівноцінно використовуємо свої фізичні сили й виграємо в часі».
Також допомоги в інших груп рятувальників просять, якщо пошуки людини тривають більше ніж одну добу.
«Штат збільшується залежно від того, як довго шукають людину. Рятувальник не може 2-3 доби бути постійно в горах, у русі, в агресивному середовищі. Йому потрібна підміна».
